БОМКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бом (вигук для передачі глухого удару дзвона)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бам, бім, бум (див.);
бр. бом, п. слц. bom (вигук для передачі звуку дзвона);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́мкати
«глухо ударяти в дзвін; базікати»
бо́мки
(вигук на позначення удару в дзвін)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бом | білоруська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | польська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | словацька |
| бам | ? |
| бім | ? |
| бум | ? |
бо́мок «ґедзь, Tabanus bovinus L.» (ент.)
запозичення з польської мови, видозмінене в результаті невиразної вимови форм непрямих відмінків (бонка, бонки) як бомка, бомки;
п. bąk «овід, ґедзь» (bąki zbijać «байдикувати», bąka strzelić «ляпнути дурницю») (пор. нл. ст. buk «собача муха»), пов’язане з дієсловом bąkać «гудіти», походить від того самого кореня *būk-, *bouk-, що й бик, буча́ти, ускладненого вставним -п-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́мки би́ти
«байдикувати»
(збива́ти, стріля́ти)
бо́мко
бонк
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| buk «собача муха» | нижньолужицька |
| bąk «овід, ґедзь» (bąki zbijać «байдикувати», bąka strzelić «ляпнути дурницю») | польська |
| бомка | ? |
| бомки | ? |
| buk «собача муха» | ? |
| buk «собача муха» | ? |
| bąkać «гудіти» | ? |
| *būk- | ? |
| *bouk- | ? |
| бик | ? |
| буча́ти | ? |
| -п- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України