БОМБИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
бо́мба
запозичення з німецької або французької мови;
н. Bómbe, фр. bombe «бомба» походять від іт. bomba, первісно «ядро, що дзижчить», спорідненого з лат. bombus «шум, дзижчання», яке зводиться до гр. βόμβος «шум, гудіння»;
р. бр. болг. м. бомба, п. ч. слц. вл. нл. bomba, схв. Бȏмба, слн. bómba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бомбарди́р
бомбардува́льник
бомбардува́ти
бомби́ти
бомбы
(зн. в. мн., ХѴІІІ ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бомба | білоруська |
| бомба | болгарська |
| bomba | верхньолужицька |
| βόμβος «шум, гудіння» | грецька |
| bomba | італійська |
| bombus «шум, дзижчання» | латинська |
| бомба | македонська |
| bomba | нижньолужицька |
| Bómbe | німецька |
| bomba | польська |
| бомба | російська |
| Бȏмба | сербохорватська |
| bomba | словацька |
| bómba | словенська |
| bombe «бомба» | французька |
| bomba | чеська |
| первісно «ядро, що дзижчить» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України