БОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
бом (вигук для передачі глухого удару дзвона)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бам, бім, бум (див.);
бр. бом, п. слц. bom (вигук для передачі звуку дзвона);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́мкати
«глухо ударяти в дзвін; базікати»
бо́мки
(вигук на позначення удару в дзвін)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бом | білоруська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | польська |
| bom (вигук для передачі звуку дзвона) | словацька |
| бам | ? |
| бім | ? |
| бум | ? |
бам (вигук для передачі звучання дзвона)
спільнослов’янське звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бом, бум, бім, бала́м (пор.);
п. ч. слц. bam, м. бамка «стукати, ударяти, бити», слн. bàm, bám;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́мкати
«бити в дзвін»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бамка «стукати, ударяти, бити» | македонська |
| bam | польська |
| bam | словацька |
| bàm | словенська |
| bám | словенська |
| bam | чеська |
| бом | ? |
| бум | ? |
| бім | ? |
| бала́м (пор.). | ? |
бум
звуконаслідувальне утворення, паралельне бом, бем, бам, н. bumm і под;
р. бр. болг. бум, п. ч. слц. bum, нл. bumb bumb (наслідування крику водяного бугая), м. бумти «гуркотить, гримить», схв. бум, слн. bùm, búm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бумбу́мкати
бу́мкати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бум | білоруська |
| бум | болгарська |
| бумти «гуркотить, гримить» | македонська |
| bumb bumb (наслідування крику водяного бугая) | нижньолужицька |
| bumm | німецька |
| bum | польська |
| бум | російська |
| бум | сербохорватська |
| bum | словацька |
| bùm | словенська |
| búm | словенська |
| bum | чеська |
| бом | ? |
| бем | ? |
| бам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України