БОЛТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
болт
запозичення з німецької мови;
нн. bolt(e) споріднене з гол. bout «тс.» (яке було запозичене в російську мову ще раніше), з англ. bolt, нвн. Bolzen ‹ ‹ Bolz «тс.» i лит. beldù «стукаю», baldá «стук, шум»;
р. бр. болг. болт, п. bełt «болт»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bolt | англійська |
| болт | білоруська |
| болт | болгарська |
| bout «тс.» (яке було запозичене в російську мову ще раніше) | голландська |
| beldù «стукаю» | литовська |
| bolt(e) | нижньонімецька |
| Bolzen ‹ Bolz «тс.» | нововерхньонімецька |
| bełt «болт» | польська |
| болт | російська |
| baldá «стук, шум» | ? |
балда́ «великий молот; [велика сокира]»
тур. balta «сокира» споріднене з каз. кирг. туркм. балта «тс.», як. балта «ковальський молот», узб. балға «молоток», чаг. балға «довга булава», монг. balta (baltu) «топір, алебарда» і є похідним утворенням від тюрк. bal «колоти, рубати»;
запозичення з турецької мови, в частині випадків через угорську (уг. balta «топір»);
р. [балта́] «сокира», [ба́лда́] «великий молот, ручна баба, товсте кореневище, дубина», бр. [ба́лта] «сокира», п. ст. bałta «бойовий топір», bełta, слц. balta «тс.», болг. [балти́я] «сокира», м. балта, балтија, схв. бȃлта, бàлта, слн. bávta, bálta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́лда
«топір, топірець»
ба́лта
«топір, велика сокира»
балти́на
«топірець»
болта
«топір»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́лта «сокира» | білоруська |
| балти́я «сокира» | болгарська |
| балта «тс.» | казахська |
| балта «тс.» | киргизька |
| балта | македонська |
| balta «топір, алебарда» (baltu) | монгольська |
| bałta «бойовий топір» | польська |
| bełta «бойовий топір» | польська |
| балта́ «сокира» | російська |
| бȃлта | сербохорватська |
| balta «тс.» | словацька |
| bávta | словенська |
| bálta | словенська |
| balta «сокира» | турецька |
| балта «тс.» | туркменська |
| bal «колоти, рубати» | тюркські |
| балға «молоток» | узбецька |
| ба́лда́ «великий молот, ручна баба, товсте кореневище, дубина» | українська |
| балтија | українська |
| бàлта | українська |
| балға «довга булава» | чагатайська |
| балта «ковальський молот» | якутська |
| bałta «бойовий топір» | ? |
| bełta «бойовий топір» | ? |
бо́вта́ти
псл. *bъltati;
споріднене з лит. bildeti «лунко звучати, стукати», дат. buldre, шв. bulta «стукати», снн. bulderen, нвн. poltern «тс.»;
іє. *bhelзвуконаслідувального походження;
р. болта́ть «бовтати; базікати», бр. бо́ўта́ць, п. bełtać «бовтати; белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовт
«жердина з порожнистим потовщенням на кінці, якою заганяють рибу в сітку; палка для розмішування рідини; [зіпсоване яйце Лчерк]»
бо́вта
«жердина для полохання риби»
бо́втало
«палка для розмішування»
бо́втанка
«розбовтане пійло»
бовта́ч
бо́втень
«зіпсоване яйце»
бо́втиця
«підвісна прикраса»
бовти́ш
бовти́ще
«болт»
бовто́к
бовту́н
бовту́ха
«рибальська снасть»
бовту́шка
«вид яєчні; [глечик для води Я]»
бовть
(вигук на позначення одноразового збовтування)
бовтю́к
бовч
болт
«тс.»
болти́ще
«тс.»
боптя́к
«тс.»
ви́бовт
«вибоїна в річці»
ро́збовток
«бовтун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́ўта́ць | білоруська |
| buldre | датська |
| *bhelзвуконаслідувального | індоєвропейська |
| bildeti «лунко звучати, стукати» | литовська |
| poltern «тс.» | нововерхньонімецька |
| bełtać «бовтати; белькотати» | польська |
| *bъltati | праслов’янська |
| болта́ть «бовтати; базікати» | російська |
| bulderen | середньонижньонімецька |
| bulta «стукати» | шведська |
єхи́дна «Echidna aculeata» (зоол.)
запозичення з грецької мови;
гр. ἔχιδνα «гадюка, змія» пов’язане з ἔχις «тс.», спорідненим з дінд. áhih, ав. aži-, вірм. iz «тс.»;
разом з тим ἔχις виявляє близькість до гр. ὄφις «змія», з яким можуть бути зіставлені ті самі позагрецькі відповідники;
р. болт, єхи́дна, бр. яхі́дна, др. ехидьна, стсл. ѥχидьна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єхи́да
«зла, хитра, в’їдлива людина»
єхидкува́тий
єхи́дний
єхи́дничати
єхи́дство
єхи́дствувати
яхи́дний
яхи́дство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aži- | авестійська |
| яхі́дна | білоруська |
| iz «тс.» | вірменська |
| ἔχιδνα «гадюка, змія» | грецька |
| ὄφις «змія» | грецька |
| áhih | давньоіндійська |
| ехидьна | давньоруська |
| болт | російська |
| ѥχидьна | старослов’янська |
| єхи́дна | українська |
| ἔχις «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України