БОЛОНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. bolna «плівка, оболонка», похідне від іє. *bhol-/bhel- «білий»;

споріднене з псл. bělъ «білий», лит. bálnas «тс.», гр. φολίς «луска (плазунів)»;

пов’язується також (Machek ESJČ 55, 458; Мартынов Sl. Wortst. 62 – 63) з псл. *pelna «пелена», лит. plėne «плівка», лат. pellis «шкіра»;

р. балона́ «наріст на дереві», [бо́лонь] «м’яка кора дерева», бр. [болона] «велика шибка», п. błona «оболонка», ч. blána, слц. blana «тс.», вл. błońk «клітина», нл. ст. błona «пліва, перетинка, оболонка», слн. blána «перетинка; пергамент»;

запозичення з словацької мови;

слц. blana «шкірка, плівка, оболонка», сx.-слц. [blaňar] «скляр», як і п. [błoniarz] «тс.», ч. blána «плівка, (заст.) пергамен», ст. blanař «кушнір», слц. blanár «тс.», слн. blána «оболонка, пергамен», відповідають укр. боло́на «оболонка»;

розходження в семантиці наведених відповідників пояснюється тим, що в давнину вікна робили не з скла, а з прозорої шкіряної плівки, проолієного паперу тощо;

менш переконливе припущення (Richhardt 35) про запозичення з польської мови і асиміляційну зміну bło- в бла-;

споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;

псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;

р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;

запозичення зі східнороманських мов;

рум. flúier «сопілка, флояра», молд. флу́ер «тс.» неясного походження;

припускається зв’язок з лат. flābellum «віяло», що зводиться до іє. *bhle-/bhol- «надувати, набрякати», звідки, можливо, також псл. *bolna, укр. боло́на;

п. fujara;

лат. folium «лист, листок» споріднене з гр. φύλλον «листок», кельт. bile «листочок; цвіт», тох. А pält, тох. В pilta «листок», які зводяться до іє. *bhel- (*bhlе̄-/bhli-) «квітнути», власне, «набухати, набрякати, розпукуватися», з чим пов’язуються також псл. *bolna «плівка, перепонка», укр. [боло́на] «плівка, перепонка; шибка»;

н. Foliant «книга форматом у цілий аркуш», давніше folio «тс.» утворене на базі лат. in foliō «на весь аркуш»;

запозичення з німецької мови;

р. болг. фолиа́нт, бр. фалія́нт, п. foliat, foliant, ч. folio, foliant, слц. foliant, м. фолиjа́нт, схв. фолùjант, слн. foliánt;

очевидно, утворення на базі зневажливого звука (пор. пху, тьху, тьфу) і відповідного руху губ, але можливий і вплив фр. fou «блазень, дурень, божевільний» ‹ лат. follis «торба, пузир; (надутий) дурень», з яким зіставляється псл. *bolna, укр. боло́на;

р. (на)фуфу́ «безпідставно, абияк»;