БОЛВАН — ЕТИМОЛОГІЯ

болва́н

форми, запозичені з російської мови;
р. болва́н, болва́нка є прямими відповідниками укр. бовва́н та ін. (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

болва́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
болва́н російська
бовва́н українська
болва́нка ?

бовва́н «ідол, кумир, істукан; [хвиля Пі]»

псл. bъlѵапъ, bоlъѵаnъ, bаlъѵаnъ;
запозичення з тюркських мов, можливо, подвійне;
пор., з одного боку, дтюрк. balbal «намогильний камінь, пам’ятник» і, з другого, каз. балуан «борець», кирг. балбан «тс.», сx.-тюрк. palvan «борець, силач, герой», узб. полвон, [palvan], тур. pählivan «тс.», що походить від перс. pählivān «герой, борець», пов’язаного з pählu «сила, хоробрість; бік»;
менш переконлива думка (Ильинский ИОРЯС 24/1, 115; Шанский ЭСРЯ І 2, 154–165; Torp 266) про утворення від гаданого псл. *baly, *bаlъѵе, яке мало б бути спорідненим з дісл. bulr «стовбур, тулуб», bolr «тс.», свн. bole «дошка», нвн. Bohle «брус» і т. д;
безпідставними є спроби (Prellwiíz 342; Meringer IF 17, 159) пов’язати з гот. balwawēsei «злість», balwjan «мучити», гр. φñλος, φηλός «облудний» або через посередництво шв. bulván «солом’яне опудало» з ірл. balbán «тс.» (Sköld 12–13), оскільки шв. bulván, як і нім. [Balbahn] «тс.» самі є запозиченнями з східних мов;
неприйнятною залишається давня спроба (Mikl. TEI, Nachtr. 1, 10; 2, 81) виведення від тюркського balaban «великий, товстий»;
р. болва́н «ідол; дурень», бр. балва́н «тс.», др. бълъванъ «пень, стовп, колода, йолоп, ідол», болванъ, блъванъ, балъванъ «тс.», п. bałwan «ідол; снігова баба; колода; йолоп; клуб; велика хвиля», ч. balvan «скеля», [blѵоň] «дурень, йолоп», слц. bolvan «йолоп, ледар», болг. балва́н «скеля», болва́н «тс.», схв. бàлван «ідол; колода, брус», bòlvan «ідол», слн. balván «брила», bolván «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балва́н
бовані́ти
бованя́чити
боввані́ти «виднітися в далині»
бовваня́чипш
болва́н «ідол»
буван «тс.»
буване́ць «колодка для розтягування шапок»
бувані́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
балва́н «тс.» білоруська
балва́н «скеля» болгарська
balwawēsei «злість» готська
φñλος грецька
bulr «стовбур, тулуб» давньоісландська
бълъванъ «пень, стовп, колода, йолоп, ідол» давньоруська
balbal «намогильний камінь, пам’ятник» давньотюркська
balbán «тс.» ірландська
балуан «борець» казахська
балбан «тс.» киргизька
Balbahn «тс.» німецька
Bohle «брус» нововерхньонімецька
pählivān «герой, борець» перська
bałwan «ідол; снігова баба; колода; йолоп; клуб; велика хвиля» польська
bъlѵапъ праслов’янська
*baly праслов’янська
болва́н «ідол; дурень» російська
бàлван «ідол; колода, брус»«ідол» сербохорватська
bole «дошка» середньоверхньнімецька
bolvan «йолоп, ледар» словацька
balván «брила»«тс.» словенська
bolván «брила»«тс.» словенська
pählivan «тс.» турецька
полвон узбецька
болванъ українська
блъванъ українська
балъванъ «тс.» українська
blѵоň «дурень, йолоп» українська
болва́н «тс.» українська
balvan «скеля» чеська
bulván «солом’яне опудало» шведська
bulván шведська
bоlъѵаnъ ?
bаlъѵаnъ ?
palvan «борець, силач, герой» ?
palvan ?
pählu «сила, хоробрість; бік» ?
*bаlъѵе ?
bolr «тс.» ?
balwjan «мучити» ?
φηλός «облудний» ?
balaban «великий, товстий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України