БОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бок «пак»
результат контамінації часток бо і пак (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо | ? |
| пак | ? |
бака́й «глибока яма в річці, ставку; наповнена водою вибоїна; випорпане курми гніздо в землі ЛЧерк»
очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови;
пор. тур. крим.-тат. узб. уйг. каз. bok «кал, гній, бруд», які зіставляються з монг. bog «бруд, сміття»;
менш переконливе зближення з р. [бакла́н] «колода», [баку́лька] «вистругана паличка», [баклу́ша] «заболонь у дерева», схв. бàкуља «тс.» та ін. (ЭССЯ 1, 142–143);
позбавлені підстав зіставлення з гал. baccus «заглибина, впадина» (Горяев 1896, 9), з р. бок (Соболевский Slavia 5, 441) або з укр. бак «резервуар»;
р. бака́й «річкова протока; прохід у плавнях», [бака́лда] «яма з водою; вибоїна з водою», [бока́лда] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бакаї́стий
«з ямами під водою; вибоїстий»
бака́ль
«озеро»
бакані
«заболочена рівнина»
бакаюва́тий
бака́я
«яруга»
бока́їстий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baccus «заглибина, впадина» | галльська |
| bok «кал, гній, бруд» | казахська |
| bok «кал, гній, бруд» | кримсько-татарська |
| bog «бруд, сміття» | монгольська |
| бакла́н «колода» | російська |
| бок | російська |
| бака́й «річкова протока; прохід у плавнях» | російська |
| бàкуља «тс.» | сербохорватська |
| bok «кал, гній, бруд» | турецька |
| bok «кал, гній, бруд» | узбецька |
| bok «кал, гній, бруд» | уйгурська |
| бак «резервуар» | українська |
| бака́лда «яма з водою; вибоїна з водою» | українська |
| бока́лда «тс.» | українська |
| bok «кал, гній, бруд» | ? |
| баку́лька «вистругана паличка» | ? |
| баклу́ша «заболонь у дерева» | ? |
бік
менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde–Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234);
висловлювалось необґрунтоване припущення (Hirt РВrВ 23, 331) про праслов’янське запозичення з германських мов;
можливо, споріднене з дісл. bak «спина», дангл. bаес, двн. bah, англ. back «тс.» (Младенов 40; Machek ESJČ 60);
остаточно не з’ясоване;
псл. bokъ;
р. бр. болг. діал. м. бок, др. бокъ, п. ч. слц. вл. нл. bok, схв. бôк, слн. bòk, стсл. бокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бачи́ти
«збочувати; дивитися вбік»
бачи́тися
«скоса дивитися»
бічни́й
бо́ка
«боком»
бока́нь
«бокастий»
бокаса́
«тс.»
бока́стий
бока́тий
боківня́
«судак малої довжини; 500 штук укладеної риби»
бокове́нька
(на боковеньку «спати»)
боко́вня
«бокові стінки ткацького верстата»
бокува́ти
«сидіти боком; уникати зустрічі»
бо́цій
«білобокий віл»
бо́ця
«тс.»
бочане́ць
«житель протилежного берега річки»
боча́нин
«тс.»
боча́стий
«товстобокий»
бочи́стий
«тс.»
бочуля
«білобока або пузата корова»
вибо́чувати
«виводити боки в горшку»
збіч
«схил»
збо́ку
збочи́стий
«схилистий»
збочи́ти
«ухилитися»
збочи́тися
«лягти набік»
збо́ччя
«схили»
(зб.)
на́бік
набо́куватий
«нахилений»
нау́бочі
нау́бочу
нау́збіч
«тс.»
о́бік
о́біч
о́бок
«поблизу»
о́боч
«схил, об’їзд»
обо́ча
«збоку, вбік»
о́бочень
«боковий вітер»
обо́чина
по́бачень
«бокова смуга в шлеї»
по́бік
по́біч
побі́чка
«печінка риби»
побі́чний
побічни́ця
«бокова дошка колиски, бокова планка стола»
побо́чина
«бокова стіна»
при́бік
«прибудова»
прибі́чник
спри́бока
«збоку»
су́біч
«обіч, поруч»
убі́к
у́біч
«бік; косогір»
убі́чнистий
«з крутими схилами»
у́боч
«бокове місце»
уза́боч
«збоку»
у́збіч
«схил»
у́збі́ч
«тс.»
узбі́чний
«розташований по боках»
узбі́ччя
узбо́чина
«обочина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «тс.» | англійська |
| бок | білоруська |
| бок | болгарська |
| bok | верхньолужицька |
| βάκτρον «жезл» | грецька |
| bаес | давньоанглійська |
| bah | давньоверхньонімецька |
| bacc «гак» (через значення «ребро») | давньоірландська |
| bak «спина» | давньоісландська |
| бокъ | давньоруська |
| baculum «палка» | латинська |
| бок | македонська |
| bok | нижньолужицька |
| bok | польська |
| bokъ | праслов’янська |
| бок | російська |
| бôк | сербохорватська |
| bok | словацька |
| bòk | словенська |
| бокъ | старослов’янська |
| bok | чеська |
| бок | ? |
боця́н «чорногуз, лелека, Сісоnіа» (орн.)
запозичення з польської мови;
п. bocian (з XV ст.), [bocan, bociuń, bocień, bocek, bociek, boczoń, baczoń, bucién], каш. заст. [kłobocian], як і вл. baćon, нл. bóśan, bóśon, полаб. büöťan, büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni), певної етимології не має;
можливо, пов’язане з звуконаслідувальним р. бо́тькать «стукати» (Iljinskij PF 1З, 497–498);
непереконливо пов’язувалося з р. забо́та, забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою – Соболевский РФВ 65, 418), з п. [kłobocian], каш. [kłobocon] від *kłobotati «стукати дзьобом», пор. лтс. klabatât «тс.» (про лелеку), вн. Klapperstorch «білий лелека» (Мартынов Sl. Wortst. 180–181; Machek ESJČ 59), з п. bok, р. бок, укр. бік (Musiałek Lud 14, 170– 178);
можливе припущення про зв’язок з укр. бу́сол, [бузок, бусок], р. [бу́сел, бу́сол], бр. бу́сел, п. [buseł, busioł] «лелека, молодий лелека»;
непереконливим є зведення (Варченко Терит. діал. 115–118; Steffen JP 51/1, 59) українських та інших слов’янських форм до іє. *bhod- «колоти, бости»;
р. [батья́н, ботя́н, батя́н, бадья́н, бача́н], бр. [буця́н, баця́н], ч. сx.-мор. [bocán], слц. bocian «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баца́н
ботянъ
(XVII ст.)
бо́ца́н
бо́цок
бо́цьок
бо́цю́н
бо́цюра
боцянъ
«тс.»
(XVIII ст.)
боча́н
бочаны
(XVII ст.)
подобенъ
()(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| буця́н | білоруська |
| baćon | верхньолужицька |
| Klapperstorch «білий лелека» | верхньонімецька |
| *bhod- «колоти, бости» | індоєвропейська |
| kłobocian | кашубський |
| kłobocon «стукати дзьобом» | кашубський |
| *kłobotati «стукати дзьобом» | кашубський |
| klabatât «тс.» (про лелеку) | латиська |
| bóśan | нижньолужицька |
| büöťan | полабська |
| bocian (з XV ст.) | польська |
| kłobocian | польська |
| bok | польська |
| buseł, busioł «лелека, молодий лелека» | польська |
| бо́тькать «стукати» | російська |
| забо́та | російська |
| бок | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сол | російська |
| батья́н | російська |
| bocian «тс.» | словацька |
| бік | українська |
| бу́сол | українська |
| ботя́н | українська |
| батя́н | українська |
| бадья́н | українська |
| бача́н | українська |
| баця́н | українська |
| bocán | чеська |
| bocan | ? |
| bociuń | ? |
| bocień | ? |
| bocek | ? |
| bociek | ? |
| boczoń | ? |
| baczoń | ? |
| bucién | ? |
| kłobocian | ? |
| bóśon | ? |
| büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni) | ? |
| забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою -- Соболевский РФВ 65, 418) | ? |
| klabatât «тс.» (про лелеку) | ? |
| бузок | ? |
| бусок | ? |
| bocán | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України