БОЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

коров'як «моховик напівповстистий (моховик зелений), Boletus subtomentosus (L.) Fr.» (бот.)

очевидно, видозмінене запозичення з російської мови;
р. [коровья́к] «білий гриб, Boletus edulis Bull.», [коро́вка, коро́ва́тик, коро́вик, коро́вник, коровя́к, коро́вятник] «тс.» зіставляються з [коро́вка] «гральна кість, подвійна головка п’ясткової кості домашньої рогатої худоби», пов’язаним з коро́ва, укр. коро́ва;
російські назви цього гриба, мабуть, зумовлені схожістю його зовнішньої форми з формою гральної кості;
пор. семантично подібні інші народні назви грибів, утворені від назв різних видів гральних костей: р. [ба́бка] «білий гриб, Boletus edulis Bul].». [бойки (мн.), пан] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коровья́к «білий гриб, Boletus edulis Bull.» російська
коро́вка «тс.» російська
коро́ва́тик «тс.» російська
коро́вик «тс.» російська
коро́вник «тс.» російська
коровя́к «тс.» російська
коро́вятник «тс.» російська
коро́вка «гральна кість, подвійна головка п’ясткової кості домашньої рогатої худоби» російська
коро́ва російська
ба́бка «білий гриб, Boletus edulis російська
бойки «тс.» (мн.), пан] російська
коро́ва українська

бо́йко

назва середиьокарпатської частини українського населення, утворена від вигуку [бой (бо́йє)] «їйбогу», характерного для місцевого діалекту (пор. прізвище Бойкало (1586– 1590);
пор. також назву ле́мко, утворену від частки [лем] «лише, тільки»);
безпідставними були спроби пов’язання з кельтською етнічною назвою Boii, Воїkoi (Šafařík ČČM 10, 23–26; Целевич Правда 1868, 419; Партицький Дѣло № 255, 1894; Perwolf AfSIPh 7, 617– 618);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́йка «жінка з родини бойків»
бо́йкати «говорити бой (бойє
бойки́ня
Бо́йкі́вщина
бойчи́ха «тс.»
бойчу́к «малий бойко»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бой «їйбогу» (бо́йє)] ?
ле́мко ?
лем «лише, тільки» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України