БОЖЕВІЛЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
божеві́льний «психічнохворий»
власне українське складне утворення, що виникло на основі словосполучення божа воля;
відображає релігійне уявлення про божевільних (юродивих) як виразників божої волі;
пор. рос. блаже́нный «божевільний»;
р. [божево́льный] «божевільний» (очевидно, з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
божеві́лля
божеві́льник
«тс.»
божеві́льня
«будинок для божевільних»
божево́літи
«втрачати розум»
божевольный
(XVIII ст.)
жеві́лець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блаже́нный «божевільний» | російська |
| божево́льный «божевільний» (очевидно, з укр.) | російська |
| божа воля | ? |
| блаже́нный «божевільний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України