БОГАТИРЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
богати́р «герой»
запозичення з тюркських мов;
дтюрк. baϒatur «герой», споріднене з тур. bahadır «хоробрий, герой», чаг. batur «смілий, воєначальник», шор. paϒattyr «герой» та ін., походить від перс. bahādur «силач»;
р. богаты́рь, др. богатырь, богатуръ, п. bohater, bohatyr (з укр.), ч. bohatýr (з рос.), слц. bohatier, болг. богати́р (з рос.), схв. богàтūр (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
богати́рство
богатыръ
«тс.»
(XVIII ст.)
богатырь
«герой, муж великої сили»
(XV ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| богати́р (з рос.) | болгарська |
| богатырь | давньоруська |
| baϒatur «герой» | давньотюркська |
| bahādur «силач» | перська |
| bohater (з укр.) | польська |
| bohatyr (з укр.) | польська |
| богаты́рь | російська |
| богàтūр (з рос.) | сербохорватська |
| bohatier | словацька |
| bahadır «хоробрий, герой» | турецька |
| богатуръ | українська |
| batur «смілий, воєначальник» | чагатайська |
| bohatýr (з рос.) | чеська |
| paϒattyr «герой» | шорська |
бага́тий
псл. bogatъ «той, хто має великий наділ», похідне від *bogъ «доля, майно, багатство»;
дінд. bhágaḥ «маєток, щастя», пов’язане з bhájati «надавати, давати, наділяти», ав. baga-, Ьаүа- «бог, господь», тох. A pāk, тох. В pāke «частина, доля», алб. bagëtí «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба»;
в українській мові ба- замість бовиникло як результат асиміляції до а в наступному складі (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.);
лит. bagótas, лтс. bagâts «багатий» є запозиченнями з слов’янських мов;
думка (Trautmann 23) про давню спорідненість цих слів із слов’янськими неприйнятна;
р. бога́тый, бр. бага́ты, др. богатыи, п. нл. bogaty, ч. слц. bohatý, вл. bohaty, болг. бога́т, м. богат, схв. бòгат, бòгати, слн. bogàt, стсл. богатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
багатиня́
«багач»
багати́р
багатирня́
багати́рство
багати́тися
багаті́й
багаті́ти
бага́то
бага́тство
бага́тшати
багатшими
«збагачувати»
бага́тько
бага́тьмо
«велика кількість, купа, безліч»
бага́цько
бага́ч
багачня́
бога́тий
богати́ня
«тс.»
богати́р
«багач»
богати́рство
бога́то
бога́тство
бога́ч
бога́чий
«багацький»
збага́чувальний
збага́чувати
збага́чувач
убога́чення
«збагачення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baga- | авестійська |
| bagëtí «скотина, велика рогата худоба, тяглова худоба» | албанська |
| бага́ты | білоруська |
| бога́т | болгарська |
| bohaty | верхньолужицька |
| bhágaḥ «маєток, щастя» | давньоіндійська |
| богатыи | давньоруська |
| bagâts «багатий» | латиська |
| bagótas | литовська |
| богат | македонська |
| bogaty | нижньолужицька |
| bogaty | польська |
| bogatъ «той, хто має великий наділ» | праслов’янська |
| бога́тый | російська |
| бòгат | сербохорватська |
| bohatý | словацька |
| bogàt | словенська |
| богатъ | старослов’янська |
| бòгати | українська |
| bohatý | чеська |
| *bogъ «доля, майно, багатство» | ? |
| bhájati «надавати, давати, наділяти» | ? |
| Ьаүа- «бог, господь» | ? |
| A | ? |
| pāke «частина, доля» | ? |
| ба- (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.) | ? |
| а (пор. кажан, калач, качан, халява та ін.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України