БОВТАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бо́вта́ти

псл. *bъltati;
споріднене з лит. bildeti «лунко звучати, стукати», дат. buldre, шв. bulta «стукати», снн. bulderen, нвн. poltern «тс.»;
іє. *bhelзвуконаслідувального походження;
р. болта́ть «бовтати; базікати», бр. бо́ўта́ць, п. bełtać «бовтати; белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бовт «жердина з порожнистим потовщенням на кінці, якою заганяють рибу в сітку; палка для розмішування рідини; [зіпсоване яйце Лчерк]»
бо́вта «жердина для полохання риби»
бо́втало «палка для розмішування»
бо́втанка «розбовтане пійло»
бовта́ч
бо́втень «зіпсоване яйце»
бо́втиця «підвісна прикраса»
бовти́ш
бовти́ще «болт»
бовто́к
бовту́н
бовту́ха «рибальська снасть»
бовту́шка «вид яєчні; [глечик для води Я]»
бовть (вигук на позначення одноразового збовтування)
бовтю́к
бовч
болт «тс.»
болти́ще «тс.»
боптя́к «тс.»
ви́бовт «вибоїна в річці»
ро́збовток «бовтун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́ўта́ць білоруська
buldre датська
*bhelзвуконаслідувального індоєвропейська
bildeti «лунко звучати, стукати» литовська
poltern «тс.» нововерхньонімецька
bełtać «бовтати; белькотати» польська
*bъltati праслов’янська
болта́ть «бовтати; базікати» російська
bulderen середньонижньонімецька
bulta «стукати» шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України