БОВТ — ЕТИМОЛОГІЯ
бовт «склепіння ВеУг; магазин Дз Атл І»
запозичення з угорської мови;
уг. boltív «склепіння», bolt «магазин, крамниця» походить від іт. volta «склепіння», яке зводиться до лат. vola «тс.» (volvo «обертаю, кручу»), спорідненого з укр. валя́ти, р. волна́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовдова́ня
«склепіння»
бо́вта
«купецька ятка»
бовтар
«купець»
бовта́ш
«крамар»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| volta «склепіння» | італійська |
| vola «тс.» (volvo «обертаю, кручу») | латинська |
| волна́ | російська |
| boltív «склепіння» | угорська |
| валя́ти | українська |
| bolt «магазин, крамниця» | ? |
бо́вдур «рибальська жердина, бовт»
результат видозміни слова бовт «тс.», викликаної звуковою подібністю до бо́вдур1 «димар; йолоп»;
безпідставно ототожнювалось [Кравчук ЛБ VІІІ 68) з бо́вдур1 «димар»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бовт «тс.» | ? |
| бо́вдур «димар; йолоп» | ? |
бо́вта́ти
псл. *bъltati;
споріднене з лит. bildeti «лунко звучати, стукати», дат. buldre, шв. bulta «стукати», снн. bulderen, нвн. poltern «тс.»;
іє. *bhelзвуконаслідувального походження;
р. болта́ть «бовтати; базікати», бр. бо́ўта́ць, п. bełtać «бовтати; белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовт
«жердина з порожнистим потовщенням на кінці, якою заганяють рибу в сітку; палка для розмішування рідини; [зіпсоване яйце Лчерк]»
бо́вта
«жердина для полохання риби»
бо́втало
«палка для розмішування»
бо́втанка
«розбовтане пійло»
бовта́ч
бо́втень
«зіпсоване яйце»
бо́втиця
«підвісна прикраса»
бовти́ш
бовти́ще
«болт»
бовто́к
бовту́н
бовту́ха
«рибальська снасть»
бовту́шка
«вид яєчні; [глечик для води Я]»
бовть
(вигук на позначення одноразового збовтування)
бовтю́к
бовч
болт
«тс.»
болти́ще
«тс.»
боптя́к
«тс.»
ви́бовт
«вибоїна в річці»
ро́збовток
«бовтун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́ўта́ць | білоруська |
| buldre | датська |
| *bhelзвуконаслідувального | індоєвропейська |
| bildeti «лунко звучати, стукати» | литовська |
| poltern «тс.» | нововерхньонімецька |
| bełtać «бовтати; белькотати» | польська |
| *bъltati | праслов’янська |
| болта́ть «бовтати; базікати» | російська |
| bulderen | середньонижньонімецька |
| bulta «стукати» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України