БОВКУНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бовку́н «запряжений одинцем віл; великий сніп очерету»
неясне;
вважалося утвореним за допомогою суфікса -ун від рум. bóu (молд. бо́у) «віл» (Шаровольський 3б. заходозн. 55; Cioranescu 100–101);
виводилось також із префікса об- і основи дієслова волокти́ (Фасмер І 188; Кравчук ВЯ 1968/4, 127);
р. [бовку́н] «запряжений одинцем віл», [болку́н] (про волову упряжку);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бовку́н «запряжений одинцем віл» | російська |
| bóu «віл» (молд. бо́у)(Шаровольський 3б. заходозн. 55; Cioranescu 100--101) | румунська |
| болку́н (про волову упряжку) | українська |
| ун | ? |
| об- | ? |
| волокти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України