БОБРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. bоbгъ, bebгъ, bьbгъ;

споріднене з лит. bebras «бобер», bebrùs, cx.-лит. bãbras, лтс. bebrs, прус. bebrus, двн. bibar «тс.», дінд. babhrú- «коричневий; крупний іхневмон», ав. bawra(bawri-) «бобер», лат. fiber, feber «тс.»;

іє. *bhebhru- є результатом неповного подвоєння кореня *bher-, який зберігається в укр. бỳрий, лит. beras «бурий» та ін;

р. бобр, бобёр, бр. бабёр, др. бобръ, п. bóbr, bober, ч. вл. нл. bobr, слц. bobor, болг. бо́бър, схв. bȍbr’, bobar дȁбар, слн. bóber;

може бути пояснене як похідне від бобе́р (пор. інші назви того ж суцвіття, похідні від назв тварин: котики, базьки і под.) або як афективне утворення, паралельне до [бамбуřльки] «кульки, бутони»;

не зовсім ясне;

пор. р. [бобро́вник] «бобівник, Menyanthes trifoliata L.», бр. [бабро́ўнік, бо́брык], п. bobrek, ч. [bobřek] «тс.», які зазнали протилежної звукової зміни (з давнішого bobovьnikъ, очевидно, під впливом нім. Biberklee «тс.», букв. «боброва конюшина»);

очевидно, результат видозміни форми *бобрівник, похідної від бобе́р, як назви болотяних і водяних рослин (біля яких водяться бобри), зближеної з назвою бобівни́к, що здавна означає рослини Menyanthes trifoliata i Veronica beccabunga, також болотяні або водяні;

р. [бобо́вник] «тс.; калюжниця, Caltha palustris L.; білокрильник болотний, Calla palustris», бр. [бабоўник] «білокрильник болотний»;

запозичення з російської мови, в якій утворено від назви бобр, бобёр за подібністю до бобрової шерсті;

р. бо́брик, бр. бо́брык, ч. bobrik (з рос.);

очевидно, пов’язане з бобе́р як назва водяної рослини, що може рости там, де водяться бобри;

свн. brūnāt «темна тканина» походить від фр.ст. brunet, пізньолат. brunetum «фарбоване сукно», brunaticus «темний, чорнуватий, смаглявий», які, можливо, разом з слат. brūnus перебувають у зв’язку з свн. двн. днн. дфриз. дангл. brūn «коричневий», дісл. brūnn «тс.», що разом з гр. φρυνη, φρυνος «жаба», дінд. babhrúḥ «коричневий, рудий», лит. beras «гнідий», лтс. bẽrs «коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий», укр. бобе́р походить від іє. *bheros, *bheru-s «світлий, ясний; коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий»;

запозичення з середньоверхньонімецької мови;

п. brunat «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору», brunatny «коричневий», ст. brunat «коричневий колір», sukno brunaticum (1394 – про темнувате сукно), ч. brunát «червоний, пурпуровий», ст. brunát «темно-пурпурове сукно», слц. brunátny «темно-червоний, темно-гнідий», вл. brunjaty «пофарбований у брунатний колір», нл. brunaty «буруватий; смаглявий, (ст.) буро-червоний», р.-цсл. брɴатьɴъ «синій, темний, смаглявий»;

переконливої етимології не має;

можливо, давнє запозичення з тюркських мов;

тур. bur «рудий» походить від перс. bōr «рудий; лис», спорідненого з дінд. babhrúḥ «рудо-бурий», псл. bobrъ, укр. бобе́р;

зіставляється також (Егоров 149; Щербак ИРЛТЯ 100; Korsch AfSlPh 9, 493–494) з монг. bürüj «темноколірний», bur «сірий, темний», bor «тс.»;

менш переконливе зіставлення (Bern. І 102–103; Matzenauer LF 7, 17–18) з лат. burrus «багряний» або з рум. bur(ă) «віл» (Machek ESJČ 77), як і пряме виведення з перської мови (Herne 65);

р. бу́рый, бр. бу́ры, др. буръ, п. bury, ч. діал. слц. burý;