БОБОВУ — ЕТИМОЛОГІЯ
біб «Vicia faba L.» (бот.)
псл. bobъ;
споріднене з прус. babo, лат. faba «тс.» I, мабуть, з алб. bathë «тс.», гр. φακός «сочевиця»;
іє. *bhăbhā;
сумнівним є зв’язок з двн. bôna «біб», дангл. bean, нвн. Bohne «тс.», що мають довгий голосний;
р. бр. боб, др. бобъ, п. bób, ч. вл. нл. bob, слц. bôb, полаб. büb, болг. м. діал. боб «квасоля», схв. бȍб, слн. bób, стсл. бобъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабка
«тс.»
бі́б'яшок
«овечий послід; брунька»
бі́бка
«овечий і под. послід; маленька кулька»
бі́бки
«гвоздика (прянощі) Ж; ягоди ялівцю»
бібо́к
бібчастий
«бобоподібний»
бобавець
«вид з родини бобових»
бобик
«біб дрібний, Vicia faba var. parvula L.; люцерна, Medicago sativa L.»
боби́на
«зернина бобу»
бобівни́к
«конюшина, Trifolium fibrinum»
бобов'я́нка
«тс.»
бобови́на
«стебла бобу»
бобови́ння
бобови́сько
«поле з-під бобу»
бобови́ця
бобови́ще
«тс.»
бобо́ві
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bathë «тс.» | албанська |
| боб | білоруська |
| боб «квасоля» | болгарська |
| bob | верхньолужицька |
| φακός «сочевиця» | грецька |
| bean | давньоанглійська |
| bôna «біб» | давньоверхньонімецька |
| бобъ | давньоруська |
| *bhăbhā | індоєвропейська |
| faba «тс.» | латинська |
| боб «квасоля» | македонська |
| bob | нижньолужицька |
| Bohne «тс.» | нововерхньонімецька |
| büb | полабська |
| bób | польська |
| bobъ | праслов’янська |
| babo | прусська |
| боб | російська |
| бȍб | сербохорватська |
| bôb | словацька |
| bób | словенська |
| бобъ | старослов’янська |
| bob | чеська |
| боб «квасоля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України