БОБИЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
боби́ль «одинокий чоловік; (іст.) бідняк»
запозичення з російської мови;
р. бобы́ль остаточного пояснення не дістало;
пов’язувалося з шв. ст. boaböle (boabyle) «селянин-орендар» (Mikkola Berühr. 89), з лит. bumbilas «батрак; ледар» (Mikkola ÄB 50) тощо;
Фасмер (І 181) звертає увагу також на нез’ясоване рум. bobîlca «вид танцю», bobîlnic «настурція»;
бр. бабы́ль, п. bobyl, bobył (з бр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бабы́ль | білоруська |
| bumbilas «батрак; ледар» | литовська |
| bobyl (з бр.) | польська |
| bobył (з бр.) | польська |
| бобы́ль | російська |
| bobîlca «вид танцю» | румунська |
| boaböle «селянин-орендар» (boabyle)(Mikkola Berühr. 89) | шведська |
| boaböle «селянин-орендар» (boabyle)(Mikkola Berühr. 89) | ? |
| bobîlnic «настурція» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України