БЛІДАВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

бліди́й

псл. blědъ, утворення з суфіксом -do- від іє. *bhloi-/ bhlei-, того самого, що і в блиск та ін;
споріднене з лит. blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas), двн. bleizza «блідість», дангл. blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий»;
р. бле́дный, бр. Бле́дны, [бляды́], др. блěдым, п. blady, ч. слц. bledý, вл. нл. blědy, полаб. bledaić «блідість», болг. м. блед, бле́ден, схв. блȇд, слн. bled, стсл. блѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бліда́вий
блі́день «бура»
блі́дість
блі́длий
блі́дний
блідни́ця «недокрів’я Ж; (бот.) білоцвітник, Leucojum vernum L. Ж»
блі́днути
блідо́та
блідува́тий
зблі́длий
поблі́длий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Бле́дны білоруська
блед болгарська
blědy верхньолужицька
blât «блідий, можливо, алб. bl’ehurë «блідий» давньоанглійська
bleizza «блідість» давньоверхньонімецька
блěдым давньоруська
*bhloi-/ індоєвропейська
blaīvas «блідий, збляклий» (‹*blaidvas) литовська
блед македонська
blědy нижньолужицька
bledaić «блідість» полабська
blady польська
blědъ праслов’янська
бле́дный російська
блȇд сербохорватська
bledý словацька
bled словенська
блѣдъ старослов’янська
бляды́ українська
бле́ден українська
bledý чеська
-do- ?
блиск ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України