БЛЮСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
блюсти́
псл. bljusti ‹*bjudti ‹ *beudtei, пов’язане чергуванням голосних з buditi ‹ *bouditei «будити»;
р. блюсти́, бр. блюсць, др. блюсти, схв. ст. бљусти, стсл. блюсти, съблюдати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блюди́ть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блюсць | білоруська |
| блюсти | давньоруська |
| bljusti | праслов’янська |
| блюсти́ | російська |
| бљусти | сербохорватська |
| блюсти | старослов’янська |
| съблюдати | українська |
| *bouditei «будити» | ? |
| бљусти | ? |
бо́дрий «бадьорий»
псл. bъd-rъ, bъděti (‹*bŭd-), утворення від варіанта тієї самої основи, що і в буди́ти, блюсти́;
споріднене і словотворчо тотожне з лит. budrùs «пильний», ав. zaēni-buδra «старанно пильнуючий»;
збережена українською мовою в говорах фонетично закономірна форма слова;
р. бо́дрый, бдеть, бр. бадзёры «бадьорий», [бодзер] «тс.», др. бъдрыи, бодрый, бъдѣти, п. bodry (з укр.), ч. слц. bodrý (з рос.), bdíti, болг. бо́дър (з рос.), м. бодар (з рос.), схв.бȁдар (з рос.), бȁдар, слн. bóder (з рос.), стсл. бъдръ, бъдѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бодра́к
«бадьора людина»
бодри́ться
бодро́к
(кличка пса)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zaēni-buδra «старанно пильнуючий» | авестійська |
| бадзёры «бадьорий» | білоруська |
| бо́дър (з рос.) | болгарська |
| бъдрыи | давньоруська |
| budrùs «пильний» | литовська |
| бодар (з рос.) | македонська |
| bodry (з укр.) | польська |
| bъd-rъ | праслов’янська |
| бо́дрый | російська |
| bodrý (з рос.), bdíti | словацька |
| bóder (з рос.) | словенська |
| бъдръ | старослов’янська |
| бдеть | українська |
| бодзер «тс.» | українська |
| бодрый | українська |
| бъдѣти | українська |
| схв (з рос.) | українська |
| бȁдар | українська |
| бъдѣти | українська |
| bodrý (з рос.), bdíti | чеська |
| bъděti (‹*bŭd-) | ? |
| буди́ти | ? |
| блюсти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України