БЛЮЗНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

спроба виведення від псл. blǫditi «блудити» (Маchek ESJČ 57–58) необґрунтована;

псл. bljuzniti, утворене за допомогою суфіксального -zn- від тієї самої основи *bleu-/bləu-, що й блюва́ти;

безпосередньо пов’язане з bljuzgati «бризкати», первісне значення – «вивергати з себе»;

споріднене з лит. blіauzgóti, bliaũzyti «базікати», blevyzà «базіка»;

в українській і білоруській мовах, очевидно, з польської;

р. [блюзгать] «базікати», [блюзгота́ть] «тс.», бр. [блюзні́щь] «блюзнити», п. bluźnić «богохульствувати», bluzgac «вивергати; плести нісенітницю», ч. blouzniti «говорити нісенітницю», слц. blúznit’ «маячити», схв. бљyзгати, бљyзнути «говорити дурниці»;

похідне утворення від тієї самої основи псл. *bleu-/*bləu-, що й в блюва́ти, блюзни́ти;

первісне значення – «вивергати з себе»;

споріднене з лит. blevezgoti «непристойно говорити», blevỹzgoti «тс.»;

білоруський відповідник виявляє пізнішу видозміну;

бр. пляву́згаць, п. blewązgać «тс.»;

неясне;

можливо, похідне від блюзни́ти «богохульствувати, кощунствувати»;