БЛУДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
блуд
псл. blǫdъ, blǫdi ti ‹ *blond- пов’язане чергуванням голосних з основою blęd-(‹*blend-), збереженою в слові блядь;
споріднене з лит. blandýti(s) «хмуритись; тинятися; опускати очі (від сорому)», blandѝs «мутний, темний», дісл. blunda «закривати очі» та ін;
р. блуд, блуди́ть, бр. блуд, блудзі́ць, др. блудъ, блудити, п. błąd «помилка», błądzić «помилятися; блукати», ч. blud, blouditi «заблудитись», слц. blud, blúditi, вл. нл. błud «помилка, божевілля», вл. błudźic «блукати», нл. błuźiś «тс.», полаб. Blǫdål «блудив», болг. [блъда́я, блъда́], м. блада «маячить, говорить з гарячки», бланда «блукає», блуд, блуди, схв. блŷд «розпуста», блу́дети «блукати», блу́дити «блудити», слн. blód «розпуста», blóditi «блукати», стсл. блѫдь «розпуста», блѫдити «блукати; блудити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блуда́ти
«блукати, блудити»
блу́ден
«той, що заблудився, блудить»
блу́день
блуде́ць
«тс.»
блу́дик
«кропивник»«тс.»
(орн.)(пор. дуре́ць, дури́йльце, дурихло́пчик, дуриба́ба ВеНЗн)
блуди́ло
«блукаючий вогник»
блуди́ти
блудли́вий
блу́дний
блу́дник
«розпусник»
блу́дство
«блудодіяння»
блудько́
«бродяга, блукач»
блудя́га
«бродяга»
блудя́жка
«повія»
блудя́щий
з
«блудячи, випадково»
()
заблу́да
«той, що заблудився»
заблу́дний
зблу́да
«заблукання, втрата дороги»
приблу́да
«бродяга, зайда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блуд | білоруська |
| блъда́я | болгарська |
| błud «помилка, божевілля» | верхньолужицька |
| błudźic «блукати» | верхньолужицька |
| blunda «закривати очі» | давньоісландська |
| блудъ | давньоруська |
| blandýti(s) «хмуритись; тинятися; опускати очі (від сорому)» | литовська |
| блада «маячить, говорить з гарячки» | македонська |
| błud «помилка, божевілля» | нижньолужицька |
| błuźiś «тс.» | нижньолужицька |
| Blǫdål «блудив» | полабська |
| błąd «помилка»«помилятися; блукати» | польська |
| błądzić «помилка»«помилятися; блукати» | польська |
| blǫdъ | праслов’янська |
| блуд | російська |
| блŷд «розпуста» | сербохорватська |
| blud | словацька |
| blúditi | словацька |
| blód «розпуста»«блукати» | словенська |
| blóditi «розпуста»«блукати» | словенська |
| блѫдь «розпуста» | старослов’янська |
| блуди́ть | українська |
| блудзі́ць | українська |
| блудити | українська |
| блъда́ | українська |
| бланда «блукає» | українська |
| блуд | українська |
| блуди | українська |
| блу́дети «блукати» | українська |
| блу́дити «блудити» | українська |
| блѫдити «блукати; блудити» | українська |
| blud «заблудитись» | чеська |
| blouditi «заблудитись» | чеська |
| *blond- | ? |
| блядь | ? |
| blandѝs «мутний, темний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України