БЛОШИНОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
блоха́
псл. blъха ‹*blйsa;
споріднене з лит. blusà, лтс.blusa, гр. φύλλα, вірм. lu (‹*bhlu-), дінд. plúṣiḥ, алб. plesht, лат. pulex, н. Floh, афг. vraža (*brušā) «тс.»;
р. блоха́, бр. блыха́, др. блъха, п..pchła, [błycha], ч. blecha, слц. blcha, вл. bka, [pcha, pchica], нл. pcha, ст. błocha, полаб. blåхә, болг. бълха́, м. болва, схв. бỳха, слн. bólha;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блиха́
блоха́вий
блоха́р
«той, хто має багато бліх»
блоха́стий
блохва́
«блохи»
(зб.)
блохи́вий
блохли́вий
блоша́нка
«нічна сорочка»
блоша́чий
блошва́
блоши́вий
блоши́ний
блоши́стий
блоши́ти
«заносити блохи»
блошкаpа́
«земляна блоха»
блошли́вий
блошня́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
plesht | албанська |
vraža «тс.» (*brušā) | афганська |
блыха́ | білоруська |
бълха́ | болгарська |
bka | верхньолужицька |
lu (‹*bhlu-) | вірменська |
φύλλα | грецька |
plúṣiḥ | давньоіндійська |
блъха | давньоруська |
pulex | латинська |
blusà | литовська |
болва | македонська |
pcha | нижньолужицька |
Floh | німецька |
blåхә | полабська |
blъха | праслов’янська |
блоха́ | російська |
бỳха | сербохорватська |
blcha | словацька |
bólha | словенська |
п..pchła | українська |
błycha | українська |
pcha | українська |
pchica | українська |
blecha | чеська |
błocha | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України