БЛОКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
блок (тех.)
запозичення з німецької або голландської мови;
н. Block (гол. blok) є нижньонімецьким варіантом верхньонімецького Bloch, яке походить від двн. blоһ «колода», спорідненого з дірл. blog «уламок»;
р. бр. болг. м. блок, п, ч. слц. вл. blok, схв. блȍк, слн. blók;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блокува́льний
блокува́ти
бло́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блок | білоруська |
блок | болгарська |
blok | верхньолужицька |
blоһ «колода» | давньоверхньонімецька |
blog «уламок» | давньоірландська |
блок | македонська |
Block (гол. blok) | німецька |
блок | російська |
блȍк | сербохорватська |
blok | словацька |
blók | словенська |
п | українська |
blok | чеська |
блок (політ.)
запозичення з французької мови;
фр. bloc «об’єднання, блок, масив, маса, брила, колода» походить від гол. blok «колода», спорідненого з н. Block;
р. бр. болг. м. блок, п. ч. слц. blok, схв. блȍк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блокува́тися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блок | білоруська |
блок | болгарська |
blok «колода» | голландська |
блок | македонська |
Block | німецька |
blok | польська |
блок | російська |
блȍк | сербохорватська |
blok | словацька |
bloc «об’єднання, блок, масив, маса, брила, колода» | французька |
blok | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України