БЛИСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
блиск
псл. blьskъ, blĕskъ, blisk-, суфіксальні утворення від іє. *bhlei-*bhloi-, *bhli-, того самого, що і в бліди́й та ін;
споріднені з лит. blaikštýtis «прояснятись», blyšketi «блискати», лтс. blaiskums «пляма», двн. bleih «блідий», нвн. bleich, дісл. bleikr «тс.», blíkja «блискати»;
звукова форма укр. бле- походить від псл. blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,), а звукова форма бли- в українській мові могла виникати як на місці псл. bli-, так і на місці псл. blь- з ь у слабій позиції (як у blьsčěti);
р. блеск, блесте́ть, бр. бліск, блі́скаць, блісь, др. бльскъ, блискъ, бльстѣти, блискати, п. blask, błysk, błyskać, ч. слц. blesk, blysk, вл. blěsk «блиск», вл. нл. błysk «блискавка», болг. бля́сък «блиск», бле́сна «блисну», м. блескот «блиск», блесне «блисне», схв. блȇсак, блȗсак «блиск, блискавка», слн. blèsk «блиск», blísk «блискавка», стсл. бльскъ «блиск», блискъ «блискавка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блеск
бле́скавий
бле́скати
блескі́тка
блескоті́ти
блесну́ти
блесте́нці
«блиски»
(мін.)
бле́стний
блестя́нка
«шкідник рапсу»
блесь
«тс.»
блещи́ця
«блищання»
блещі́
«блешня»
(мн.)
блискаве́ць
«світляк, Lampyris noctiluca L.»
(ент.)
блиска́вий
«блискучий»
блискави́ця
блискави́чний
«раптовий»
бли́скавка
«блискавиця; [блешня Mo; (ент.) світляк Ж; (іхт.) риба, що часто вистрибує з води; густера, Віісса, bjoerkna L.; верховодка, Alburnus alburnus L. Ж, Л--Г]»
бли́скавки
«скляні буси»
бли́скалка
«глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
(бот.)
бли́скальце
«блискітка»
бли́скати
бли́скіт
бли́скітка
блискону́ти
блискоті́ти
блискотливий
блиску́н
«каганець Я; блешня Mo»
блиску́чий
блиску́чка
«блискавка»
блисня́к
«слюда»
блисті́ти
блись
(виг.)
блища
«блискітка, сяйво»
блищавка
«гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.»
(іхт.)
блища́к
«блискітка Ж; (ент.) світляк»
блища́ти
блища́чий
блищачки́й
бли́щик
«блискітка»
блищи́ця
«верховодка»
(іхт.)
блищі́
«блиски»
(мін.)
ви́блиск
ві́дблиск
зблиск
о́блеск
пере́блиск
про́блиск
розблеск
ро́зблиск
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бліск | білоруська |
| бля́сък «блиск» | болгарська |
| blěsk «блиск» | верхньолужицька |
| błysk «блискавка» | верхньолужицька |
| bleih «блідий» | давньоверхньонімецька |
| bleikr «тс.» | давньоісландська |
| бльскъ | давньоруська |
| *bhlei-*bhloi- | індоєвропейська |
| blaiskums «пляма» | латиська |
| blaikštýtis «прояснятись» | литовська |
| блескот «блиск» | македонська |
| błysk «блискавка» | нижньолужицька |
| bleich | нововерхньонімецька |
| blask | польська |
| błysk | польська |
| błyskać | польська |
| blьskъ | праслов’янська |
| blъ- з ь у сильній позиції (як у blьskъ,) | праслов’янська |
| bli- | праслов’янська |
| blь- у слабій позиції (як у blьsčěti) | праслов’янська |
| блеск | російська |
| блȇсак | сербохорватська |
| blesk | словацька |
| blysk | словацька |
| blèsk «блиск»«блискавка» | словенська |
| blísk «блиск»«блискавка» | словенська |
| бльскъ «блиск» | старослов’янська |
| бле- | українська |
| блесте́ть | українська |
| блі́скаць | українська |
| блісь | українська |
| блискъ | українська |
| бльстѣти | українська |
| блискати | українська |
| бле́сна «блисну» | українська |
| блесне «блисне» | українська |
| блȗсак «блиск, блискавка» | українська |
| блискъ «блискавка» | українська |
| blesk | чеська |
| blysk | чеська |
| blĕskъ | ? |
| blisk- | ? |
| *bhli- | ? |
| бліди́й | ? |
| blyšketi «блискати» | ? |
| blíkja «блискати» | ? |
| бли- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України