БЛИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бли́кати «блимати»
псл. blikati;
утворення від іє. bhlī(*bhlei-) «сяяти», споріднене з блиск;
р. [бли́кать] «блискати» (про блискавку), ч. blikati, blik «блим», слц. blikat’, blik «блимання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блик
«блим»
(вигук на позначення блимання світла)
бликоті́ти
«тс.»
блику́н
«примітивна лампа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bhlī(*bhlei-) «сяяти» | індоєвропейська |
| blikati | праслов’янська |
| бли́кать «блискати» (про блискавку) | російська |
| blikat' «блимання» | словацька |
| blik «блимання» | словацька |
| blikati «блим» | чеська |
| blik «блим» | чеська |
| блиск | ? |
бли́мати
паралельне до бли́кати утворення від основи іє. *bhlī- (*bhlei-) «сяяти», споріднене з блиск;
слц. blinkat’ «блимати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блим
(виг.)
бли́мавка
«блукаючий вогник»
блимли́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *bhlī- «сяяти» (*bhlei-) | індоєвропейська |
| blinkat' «блимати» | словацька |
| бли́кати | ? |
| блиск | ? |
блік «світла пляма, відблиск»
через російську мову запозичено з німецької;
н. Blick «погляд, блиск, світле місце» споріднене з гр. φλέγω «горю, блищу», лат. flagro «горю», далі з псл. blikati, blьskъ, укр. бли́кати, блиск;
р. болг. блик, бр. блік, п. blik;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блік | білоруська |
| блик | болгарська |
| φλέγω «горю, блищу» | грецька |
| flagro «горю» | латинська |
| Blick «погляд, блиск, світле місце» | німецька |
| blik | польська |
| blikati | праслов’янська |
| блик | російська |
| бли́кати | українська |
| blьskъ | ? |
| блиск | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України