БЛИЗЬКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
голе́нький «світло-рожевий»
зменшена форма прикметника застосована для відрізнення від його основної форми, вживаної з іншим значенням;
пор. близькі значенням р. теле́сный, п. cielisty (про колір), в основі яких також лежить порівняння з голим тілом;
похідне від го́лий у значенні «кольору голого тіла»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cielisty (про колір) | польська |
| теле́сный | російська |
| близькі | ? |
| го́лий «кольору голого тіла» | ? |
ко́зуб «короб, кошик з лика»
пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;
псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;
розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;
малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);
неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);
п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козуба́тий
«пузатий»
ко́зубень
козубе́нька
козубе́ць
козу́бка
козубня́
ко́зубом
«від морозу зробитися твердим, як кора»
(у виразі к. стати] (про мокрий одяг)
ку
кузе́нька
«невеликий луб’яний кошик з двома ручками, переважно для ягід»
ку́зуб
кузубе́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки» | латинська |
| kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба» | польська |
| kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори» | праслов’янська |
| *čeznǫti «зникати» | праслов’янська |
| кози́ца «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей» | російська |
| ку́зов «кошик з лика або березової кори» | російська |
| kozub «топка, камін» | словацька |
| kozòl «кошик з кори» | словенська |
| kozúbek «кошик з березової кори» | чеська |
| близькі | ? |
| ко́зевка «шкіряний бурдюк» | ? |
| кози́на «мішечок для грошей, гаманець» | ? |
| koza «коза» | ? |
| ко́жа «кора дерева, луб» | ? |
черпі́та «чубатий жайворонок, Galerida cristata L.» (орн.)
неясне;
можливо, звуконаслідувальне утворення, пор. близькі звукосполучення на позначення щебету птахів у різних мовах: р. чири́к, англ. chirp, тур. circik, рум. ciripít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черпі́ти́ха
чоропі́та
чорпі́та
чорпі́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chirp | англійська |
| чири́к | російська |
| ciripít | румунська |
| circik | турецька |
| близькі | ? |
чик «про короткі уривчасті звуки» (виг.)
звуконаслідувальний вигук на позначення коротких рівномірних звуків (напр., при стуканні, різанні), пор. близькі за значенням лит. čìk «про крик дятла», р. чикчири́к «про цвірінькання горобця», болг. чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів», м. чик-чирик, схв. čik-čirik «тс.»;
псл. čikъ;
р. чик «про удар, швидке розрізання», бр. чык «тс.», п. [сzyk] «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)», схв. чик «про голос переляканого королька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́ка
«ножик; усе гостре»
(дит.)
чи́кати
«різати ножем, ножицями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чык «тс.» | білоруська |
| чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів» | болгарська |
| čìk «про крик дятла» | литовська |
| чик-чирик | македонська |
| сzyk «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)» | польська |
| čikъ | праслов’янська |
| чикчири́к «про цвірінькання горобця» | російська |
| чик «про удар, швидке розрізання» | російська |
| čik-čirik «тс.» | сербохорватська |
| чик «про голос переляканого королька» | сербохорватська |
| близькі | ? |
близ «близькість» (заст.)
невдалою була спроба (Mikkola Balt. u Slav. 37) пояснити як запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. bilidi «зображення»), виходячи із значення подібності;
менш переконливе пов’язування (Маchek ESJČ 57) з гр. πέλασ «близько» з припущенням праслов’янської зміни початкового p на b;
до розвитку семантики пор. фр. près «близько», іт. presso, appresso «тс.» – лат. pressus «стиснутий» або гр. ἄγχɩ «близько» – ἄγΧω «зав’язую»;
очевидно, від основи іє. *bhlīg’-/bhleig’- «давити, тиснути», яка зберігається також у лтс. blaîzît «давити, бити, терти», bliêzt «рубати, бити», лат. flīgere «бити», гр. іон. φλῑτβω «тисну»;
псл. blìzь, blizъkъ;
р. близ «біля», бли́зкий, [бли́зый] «близький», бр. блі́зкі, др. близь «близько», близь «тс.», близъкъ, п. bliski «близький», [blizu, blizo] «близько», ч. blízký, слц. blízo, blízky, вл. нл. bliski, полаб. blaizĕk, болг. бли́зо «близько», бли́зък, м. близу «близько», близок, схв. бли́зу, блȕзак, слн. blìz «близько», blízu, blízi «тс.», blízek, стсл. близъ, близь, близъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бли́жити
«тс.»
бли́жчати
близе́нний
«близький»
бли́зень
«близька відстань»
близе́ць
«близнюк»
близиня́
«близькість»
бли́зити
«наближати»
близни́ти
«родити близнят»
близни́ця
«близнючка; дерево з двома стовбурами ВеНЗн; рушниця-двостволка»
близню́к
близня́
«близнюк»
близня́та
«близнюки; [дві з’єднані посудини]»
близо́мий
«тс.»
бли́зці
«близнята Ж; дві з’єднані посудини»
бли́зчитися
«наближатися»
близьки́й
бли́зькість
збли́ження
збли́зька́
на́ближ
«наближення»
набли́ження
набли́жній
«близький, однорідний»
на́близ
«тс. Пі; близькість Ж»
побли́жче
«ближче»
поблизни́чити
«народити близнят»
поблизу́
по́близький
«близький»
прибли́зний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блі́зкі | білоруська |
| бли́зо «близько» | болгарська |
| bliski | верхньолужицька |
| πέλασ «близько» | грецька |
| ἄγχɩ «близько» | грецька |
| φλῑτβω «тисну» | грецька |
| близь «близько» | давньоруська |
| *bhlīg'-/bhleig'- «давити, тиснути» | індоєвропейська |
| φλῑτβω «тисну» | іонійський |
| presso | італійська |
| pressus «стиснутий» | латинська |
| flīgere «бити» | латинська |
| blaîzît «давити, бити, терти» | латиська |
| близу «близько» | македонська |
| bliski | нижньолужицька |
| blaizĕk | полабська |
| bliski «близький» | польська |
| blìzь | праслов’янська |
| близ «біля» | російська |
| бли́зу | сербохорватська |
| blízo | словацька |
| blízky | словацька |
| blìz «близько»«тс.» | словенська |
| blízu «близько»«тс.» | словенська |
| blízi «близько»«тс.» | словенська |
| blízek «близько»«тс.» | словенська |
| близъ | старослов’янська |
| бли́зкий | українська |
| бли́зый «близький» | українська |
| близь «тс.» | українська |
| близъкъ | українська |
| blizu «близько» | українська |
| blizo «близько» | українська |
| бли́зък | українська |
| близок | українська |
| блȕзак | українська |
| близь | українська |
| близъкъ | українська |
| près «близько» | французька |
| blízký | чеська |
| appresso «тс.» | ? |
| ἄγΧω «зав’язую» | ? |
| bliêzt «рубати, бити» | ? |
| blizъkъ | ? |
бли́зна́ «рана, шрам»
псл. blizna, blizno, похідне від тієї самої основи іє. *bhlīg’«давити, бити», від якої походить і близ, близьки́й;
споріднене з лит. Blyže «розрив у тканині», лтс. bliêzt «бити, рубати, кидати», можливо, також слн. [bôlzen] «щілина, відстань, діра», р. [бо́- лозень] «мозоль» (Bezlaj Eseji 82, 131; Меркулова Этимология 1967, 169–170);
припущення зв’язку з *bhlī- «сяяти» (Sławski І 34–35; Sadn.– Aitz. VWb. І 140–141; Specht 117; Pokorny 155 – 156) недостатньо обґрунтоване;
р. [близна́] «зморшка; шрам; огріх при тканні», бр. [блізна́] «огріх при тканні», [блюзна́] «тс.», др. близна «шрам», п. blizna «тс.», вл. błuzna. «шрам, знак», нл. bluzna «шрам, синяк», болг. [близна́] «пропущена нитка основи при тканні; пропуск», м. близна «закал у недопеченому хлібі», схв. блȗзни (мн.) «огріх у тканні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блезно́
«тс.»
ближнь
«тс.»
близно́
«огріх у тканні»
близнуватий
«покритий шрамами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блізна́ «огріх при тканні» | білоруська |
| близна́ «пропущена нитка основи при тканні; пропуск» | болгарська |
| близна «шрам» | давньоруська |
| *bhlīg' «давити, бити» | індоєвропейська |
| bliêzt «бити, рубати, кидати» | латиська |
| Blyže «розрив у тканині» | литовська |
| близна «закал у недопеченому хлібі» | македонська |
| bluzna «шрам, синяк» | нижньолужицька |
| blizna «тс.» | польська |
| blizna | праслов’янська |
| бо́лозень «мозоль» | російська |
| близна́ «зморшка; шрам; огріх при тканні» | російська |
| блȗзни «огріх у тканні» (мн.) | сербохорватська |
| bôlzen «щілина, відстань, діра» | словенська |
| блюзна́ «тс.» | українська |
| blizno | ? |
| близ | ? |
| близьки́й | ? |
| *bhlī- «сяяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України