БЛИЗНЮКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
близ «близькість» (заст.)
псл. blìzь, blizъkъ;
очевидно, від основи іє. *bhlīg’-/bhleig’- «давити, тиснути», яка зберігається також у лтс. blaîzît «давити, бити, терти», bliêzt «рубати, бити», лат. flīgere «бити», гр. іон. φλῑτβω «тисну»;
до розвитку семантики пор. фр. près «близько», іт. presso, appresso «тс.» – лат. pressus «стиснутий» або гр. ἄγχɩ «близько» – ἄγΧω «зав’язую»;
менш переконливе пов’язування (Маchek ESJČ 57) з гр. πέλασ «близько» з припущенням праслов’янської зміни початкового p на b;
невдалою була спроба (Mikkola Balt. u Slav. 37) пояснити як запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. bilidi «зображення»), виходячи із значення подібності;
р. близ «біля», бли́зкий, [бли́зый] «близький», бр. блі́зкі, др. близь «близько», близь «тс.», близъкъ, п. bliski «близький», [blizu, blizo] «близько», ч. blízký, слц. blízo, blízky, вл. нл. bliski, полаб. blaizĕk, болг. бли́зо «близько», бли́зък, м. близу «близько», близок, схв. бли́зу, блȕзак, слн. blìz «близько», blízu, blízi «тс.», blízek, стсл. близъ, близь, близъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бли́жити
«тс.»
бли́жчати
близе́нний
«близький»
бли́зень
«близька відстань»
близе́ць
«близнюк»
близиня́
«близькість»
бли́зити
«наближати»
близни́ти
«родити близнят»
близни́ця
«близнючка; дерево з двома стовбурами ВеНЗн; рушниця-двостволка»
близню́к
близня́
«близнюк»
близня́та
«близнюки; [дві з’єднані посудини]»
близо́мий
«тс.»
бли́зці
«близнята Ж; дві з’єднані посудини»
бли́зчитися
«наближатися»
близьки́й
бли́зькість
збли́ження
збли́зька́
на́ближ
«наближення»
набли́ження
набли́жній
«близький, однорідний»
на́близ
«тс. Пі; близькість Ж»
побли́жче
«ближче»
поблизни́чити
«народити близнят»
поблизу́
по́близький
«близький»
прибли́зний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блі́зкі | білоруська |
| бли́зо «близько» | болгарська |
| bliski | верхньолужицька |
| φλῑτβω «тисну» | грецька |
| ἄγχɩ «близько» | грецька |
| πέλασ «близько» | грецька |
| близь «близько» | давньоруська |
| *bhlīg'-/bhleig'- «давити, тиснути» | індоєвропейська |
| φλῑτβω «тисну» | іонійський |
| presso | італійська |
| flīgere «бити» | латинська |
| pressus «стиснутий» | латинська |
| blaîzît «давити, бити, терти» | латиська |
| близу «близько» | македонська |
| bliski | нижньолужицька |
| blaizĕk | полабська |
| bliski «близький» | польська |
| blìzь | праслов’янська |
| близ «біля» | російська |
| бли́зу | сербохорватська |
| blízo | словацька |
| blízky | словацька |
| blìz «близько»«тс.» | словенська |
| blízu «близько»«тс.» | словенська |
| blízi «близько»«тс.» | словенська |
| blízek «близько»«тс.» | словенська |
| близъ | старослов’янська |
| бли́зкий | українська |
| бли́зый «близький» | українська |
| близь «тс.» | українська |
| близъкъ | українська |
| blizu «близько» | українська |
| blizo «близько» | українська |
| бли́зък | українська |
| близок | українська |
| блȕзак | українська |
| близь | українська |
| близъкъ | українська |
| près «близько» | французька |
| blízký | чеська |
| blizъkъ | ? |
| bliêzt «рубати, бити» | ? |
| appresso «тс.» | ? |
| ἄγΧω «зав’язую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України