БЛИЗНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бли́зна́ «рана, шрам»
псл. blizna, blizno, похідне від тієї самої основи іє. *bhlīg’«давити, бити», від якої походить і близ, близьки́й;
споріднене з лит. Blyže «розрив у тканині», лтс. bliêzt «бити, рубати, кидати», можливо, також слн. [bôlzen] «щілина, відстань, діра», р. [бо́- лозень] «мозоль» (Bezlaj Eseji 82, 131; Меркулова Этимология 1967, 169–170);
припущення зв’язку з *bhlī- «сяяти» (Sławski І 34–35; Sadn.– Aitz. VWb. І 140–141; Specht 117; Pokorny 155 – 156) недостатньо обґрунтоване;
р. [близна́] «зморшка; шрам; огріх при тканні», бр. [блізна́] «огріх при тканні», [блюзна́] «тс.», др. близна «шрам», п. blizna «тс.», вл. błuzna. «шрам, знак», нл. bluzna «шрам, синяк», болг. [близна́] «пропущена нитка основи при тканні; пропуск», м. близна «закал у недопеченому хлібі», схв. блȗзни (мн.) «огріх у тканні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блезно́
«тс.»
ближнь
«тс.»
близно́
«огріх у тканні»
близнуватий
«покритий шрамами»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блізна́ «огріх при тканні» | білоруська |
близна́ «пропущена нитка основи при тканні; пропуск» | болгарська |
близна «шрам» | давньоруська |
*bhlīg' «давити, бити» | індоєвропейська |
bliêzt «бити, рубати, кидати» | латиська |
Blyže «розрив у тканині» | литовська |
близна «закал у недопеченому хлібі» | македонська |
bluzna «шрам, синяк» | нижньолужицька |
blizna «тс.» | польська |
blizna | праслов’янська |
бо́лозень «мозоль» | російська |
близна́ «зморшка; шрам; огріх при тканні» | російська |
блȗзни «огріх у тканні» (мн.) | сербохорватська |
bôlzen «щілина, відстань, діра» | словенська |
блюзна́ «тс.» | українська |
blizno | ? |
близ | ? |
близьки́й | ? |
*bhlī- «сяяти» | ? |
конфлі́кт «зіткнення протилежних інтересів, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка»
можливо, через німецьке посередництво (н. Konflikt) запозичене з латинської мови;
лат. cōnflíctus «зіткнення, удар; боротьба, бій» є похідним від дієслова conflīgo «стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю», утвореного за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова flīgo «ударяю, зіштовхую», очевидно, спорідненого з укр. [бли́зна] «шрам, рана»;
р. болг. конфли́кт, бр. канфлі́кт, п. ч. слц. вл. konflikt, м. конфликт, схв. кòнфликт, слн. konflíkt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конфліктува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
канфлі́кт | білоруська |
конфли́кт | болгарська |
konflikt | верхньолужицька |
cōnflíctus «зіткнення, удар; боротьба, бій» | латинська |
конфликт | македонська |
konflikt | польська |
конфли́кт | російська |
кòнфликт | сербохорватська |
konflikt | словацька |
konflíkt | словенська |
бли́зна «шрам, рана» | українська |
konflikt | чеська |
conflīgo «стикаюся; борюся, б’юся; зіштовхую, з’єдную; зіставляю» | ? |
com- «з-» (con-) | ? |
flīgo «ударяю, зіштовхую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України