БЛЕЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. бле́ять «бекати», бр. бляя́ць, ч. ст. bleti, болг. блея́, м. блее, схв. бле́јати, слн. bléjati, р.-цсл. блѣгати «тс.»;

псл. blejati, blĕjati «тс.»;

давнє звуконаслідувальне утворення, споріднене з свн. blӕjen, blӕn, plēhen «бекати», лтс. blêt «тс.», лат. flēre «плакати»;

похідне утворення від бу, очевидно, уподібнене до бле́яти, можливо, також до буяти¹;