БЛЕКОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бле́кіт «цикута, Cicuta L.; болиголов, Conium maculatum L.; собача петрушка, Aethusa cynapium L. Mak» (бот.)
очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця);
подібні назви зумовлені отруйними властивостями відповідних рослин;
виведення від кореня іє. ’bhleik«сяяти» (Otrębski LP 1,122; Sadn.– Aitz. VWb. I 141–142) позбавлене підстав;
р. [блёкот] «болиголов; блекота», [блекота́] «тс.», бр. блёкат «блекота», п. blekot «собача петрушка», ч. [blekot] «тс.» (з укр. ?), слц. bl’akota «болиголов», вл. blek «блекота», болг. . [блек] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блекати́ця
«болиголов; блекота»
бле́кот
«блекота, Hyoscyamus niger L.; собача петрушка Mak»
блекота́
«Conium maculatum; Hyoscyamus niger; Cicuta virosa Mak»
блекотець
«болиголов»
зблекоти́тись
«збожеволіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блёкат «блекота» | білоруська |
| блек «тс.» | болгарська |
| blek «блекота» | верхньолужицька |
| 'bhleik «сяяти» | індоєвропейська |
| blekot «собача петрушка» | польська |
| blekotati | праслов’янська |
| блёкот «болиголов; блекота» | російська |
| bl'akota «болиголов» | словацька |
| блекота́ «тс.» | українська |
| blekot «тс.» (з укр. ?) | чеська |
| блекотати «белькотіти, невиразно говорити» | ? |
| blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця) | ? |
| блек «тс.» | ? |
бле́кнути
очевидно, псл. "blьknǫti (‹*bhlĭk-). поряд з яким, можливо, існувала форма псл. *bIěknǫti з *bhloik-;
зв’язок з блекота́, [бле́кіт] (Bern. I 63; Sadn.– Aitz VWb. I 141 –142) недостатньо обґрунтований;
похідне від того самого кореня *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, блиск, бліди́й;
споріднене з лит. nubliekti «блякнути»;
р. блёкнуть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́клий
бле́клість
бле́кній
«бляклий, блідий»
збле́клий
побле́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nubliekti «блякнути» | литовська |
| blьknǫti | праслов’янська |
| *bIěknǫti | праслов’янська |
| блёкнуть | російська |
| поряд | ? |
| блекота́ | ? |
| бле́кіт | ? |
| *bhel-/bhl- | ? |
| бі́лий | ? |
| блиск | ? |
| бліди́й | ? |
німи́ця «дурман звичайний, Datura stramonium L.; беладона лікарська, Atropa belladonna L. Mak; блекота, Hyoscyamus L. Mak; скополія карніолійська, Scopolia carniolica Jacq. Mak» (бот.)
похідне утворення від німи́й;
назва зумовлена отруйними властивостями рослин (деякі з них, зокрема, викликають розлад мови);
пор. назву блекота́ (бот.), пов’язану з блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити»;
ч. [nemnica] «беладона», [nimnica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
німиця
«льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| німи́й | українська |
| блекота́ (бот.) | українська |
| блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити» | українська |
| nemnica «беладона» | чеська |
| nimnica «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України