БЛАКИТНІШАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

блаки́ть «голубий колір»

запозичення з польської мови;
походження польських форм остаточно не з’ясоване;
вони виводяться або з свн. blancheit «біла, сталево блискуча фарба» (Zaręba JP 30, 21–22; Sławski І 36; Шелудько 22), або через чеське посередництво з пізньолат. blanchetus, blanketus, blanquetus (назви різних кольорів) (Gebauer І 60; Bern. I 58; Machek ESJČ 55);
пізньолатинське слово походить від франк. *blank «блискучий», спорідненого з н. blank «тс.»;
бр. блакі́т, п. błękit, ч. слц. blankyt «тс.», схв. blakitan «блакитний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

блакитна́вий
блакитний (1562)
блаки́тний
блакитні́ти
блакитні́шати
блакитнува́тий
блакитня́вий
блакі́тє
бла́кіть
блякі́т «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
блакі́т білоруська
blank «тс.» німецька
blanchetus пізньолатинська
błękit польська
blakitan «блакитний» сербохорватська
blancheit «біла, сталево блискуча фарба» середньоверхньнімецька
blankyt «тс.» словацька
*blank «блискучий» франкська
blankyt «тс.» чеська
blanketus ?
blanquetus (назви різних кольорів)(Gebauer І 60; Bern. I 58; Machek ESJČ 55) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України