БИШВА — ЕТИМОЛОГІЯ
бишва́ «чинбарська кадка для виправляння шкір»
очевидно, запозичення з словацької мови;
слц. [bečva] «кадка», як і болг. бъчва «бочка», м. бочва, схв. бȁчва, [бȅцеа, бȍчи], слн. [bečvá], báčva, [báčev], стсл. бъчьва «тс.», походить від псл. *bъčі, -čeѵе;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бъчва «бочка» | болгарська |
| бочва | македонська |
| *bъčі | праслов’янська |
| бȁчва | сербохорватська |
| bečva «кадка» | словацька |
| bečvá | словенська |
| бъчьва «тс.» | старослов’янська |
| бȅцеа | ? |
| бȍчи | ? |
| báčva | ? |
| báčev | ? |
| -čeѵе | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України