БИСТРІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
би́стрий «швидкий; жвавий; спритний; гострий, меткий; Ікрутий, обривистий ВеЗа; ясний ЛексПол]»
псл. bystrъ (‹*bysrъ) «швидкий»;
пояснюється по-різному;
найпереконливішим є виведення від кореня bys- (іє. *bhūs-), інший варіант якого *bhous- виступає в слові бушувати;
в такому разі споріднене з дісл. bysia «прудко мчатись», сx.-фриз. busen «шуміти», кімр. buan «швидко» та ін. (Bern. І 113; Преобр. І 56–58; Brückner 54; Schuster-Šewc Probeheft 39; БЕР І 50; Sł. prasł. I 480–481);
сюди ж приєднується (Вайан Сл. филология І 1958, 74–75) також стсл. бъхъма «зовсім», бъшиѭ «тс.», схв. ба́хнути «раптово з’явитися; виникнути»;
пов’язується також (Machek ESJČ 78) з дінд. bhūati «є жвавим, старанно піклується»;
інше пояснення (Matzenauer LF 7, 19; Ильинский Jagić-Festschr. 291) виходить з кореня *byd- як іншого ступеня чергування до bъd- (стсл. бъдѣти, бъдръ і т. д.), поширеного суфіксом - tr-;
р. быстрый, бр. бы́стры, др. быстрыи, п. вл. bystry, ч. слц. bystrý, нл. bytšy «світлий, чистий, ясний», болг. би́стър «прозорий, чистий», м. бистар, схв. бйстар «тс.», слн. bíster «прозорий, чистий; здібний», стсл. быстръ «кмітливий, спритний, жвавий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бийстрик
«тс.»
бис-
«бистрий чоловік»
би́стрень
«прудкий потік»
бистре́ць
би́стрик
«бистра протока між рукавами Днінра»
бистрина́
«прудка течія»
бистриня́
бистри́ти
«прудко текти»
би́стриця
«тс.»
би́стрі́нь
би́стрість
бистрота́
биструшка
«бистра істота»
би́стря́
бистря́нка
«бистра глибока річка; (іхт.) Alburnoides; [Albumus baldneri]»
бри́стрий
«бистрий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бы́стры | білоруська |
| би́стър «прозорий, чистий» | болгарська |
| bystry | верхньолужицька |
| bhūati «є жвавим, старанно піклується» | давньоіндійська |
| bysia «прудко мчатись» | давньоісландська |
| быстрыи | давньоруська |
| buan «швидко» | кімрська |
| бистар | македонська |
| bytšy «світлий, чистий, ясний» | нижньолужицька |
| bystry | польська |
| bystrъ «швидкий» (‹*bysrъ) | праслов’янська |
| быстрый | російська |
| ба́хнути «раптово з’явитися; виникнути» | сербохорватська |
| бйстар «тс.» | сербохорватська |
| bystrý | словацька |
| bíster «прозорий, чистий; здібний» | словенська |
| бъхъма «зовсім» | старослов’янська |
| быстръ «кмітливий, спритний, жвавий» | старослов’янська |
| bystrý | чеська |
| bys- (іє. *bhūs-) | ? |
| бушувати | ? |
| busen «шуміти» | ? |
| І | ? |
| І | ? |
| бъшиѭ «тс.» | ? |
| *byd- (стсл. бъдѣти, бъдръ і т. д.) | ? |
| bъd | ? |
| tr- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України