БИРФА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з угорської мови;

уг. [bérfa] «драбини воза», bélfa «тс.» етимологічно не з’ясоване, можливо, пов’язане з укр. [берви] «перекладини, колоди» (ВеЗн 3);

не зовсім ясне;

очевидно, походить від рум. [bîrféi] «занізки; певні частини воза, ткацького верстата; дощечки для пресування тютюну», яке зводиться до уг. [berfa] «занізка; певна частина воза, ткацького верстата», belfa «тс.», від якого походить і укр. [би́рфи] «щаблі в драбині»;

зіставлення з бервено́ (ВеЗн 2), з рум. bîrfeală «лихослів’я» (Vincenz 12) або з рум. borfă «ганчір’я», boarfele «тс.» (Кобилянський Гуц. гов. 82) фонетично або семантично не вмотивовані;