БИНЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
би́нькати «бриніти, дзижчати»
утворення звуконаслідувального характеру;
ч. ст. binknouti «заторохтіти», нл. bincaś «дзижчати, бриніти», byńcaś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бинча́ти
«дзижчати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bincaś «дзижчати, бриніти»«тс.» | нижньолужицька |
| byńcaś «дзижчати, бриніти»«тс.» | нижньолужицька |
| binknouti «заторохтіти» | чеська |
| binknouti «заторохтіти» | ? |
биндю́к «джміль»
очевидно, похідні утворення від дієслів [би́нькати] «бриніти», [бинчати] «дзижчати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
биндє́к
«тс.»
биндза́рь
«ґедзь»
бинч
«трутень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| би́нькати «бриніти» | ? |
| бинчати «дзижчати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України