БИНОКЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
біно́кль
запозичення з французької мови;
фр. binocle «пенсне, лорнет» утворено за зразком лат.binoculus «бінокль», штучно створеного в 1645 р. з лат. bini «двічі», спорідненого з псл. dъva, укр. два, і oculus «око», спорідненого з псл. oko, укр. о́ко;
р. бино́кль, бр. Біно́кль, п. binokle «пенсне», ч. binokl «пенсне; бінокль», слц. binokel «бінокль», вл. binokl, болг. бино́къл, м. Бино́кл, CXВ. бинокл, слн. binókel «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Біно́кль | білоруська |
| бино́къл | болгарська |
| binokl | верхньолужицька |
| bini «двічі» | латинська |
| Бино́кл | македонська |
| binokle «пенсне» | польська |
| dъva | праслов’янська |
| oko | праслов’янська |
| з | російська |
| бино́кль | російська |
| binokel «бінокль» | словацька |
| binókel «тс.» | словенська |
| два | українська |
| о́ко | українська |
| binocle «пенсне, лорнет» | французька |
| binokl «пенсне; бінокль» | чеська |
| лат.binoculus «бінокль» | ? |
| oculus «око» | ? |
| бинокл | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України