БИНДА — ЕТИМОЛОГІЯ
би́нда «стрічка»
п. binda «пов’язка», вл. binda «тс.»;
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» є похідним від дієслова binden, спорідненого з дінд. bandh- «зв’язувати, зміцнювати», гр. πετσμα «зв’язка, мотузка» (з *bhendhsmn);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бинда
«перев’язка, стьожка»
биндик
«зв’язка стрічок»
бѣнда
«тс.»
бинт
запозичено через російську мову з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» – те саме, від якого походить і давніше запозичення би́нда;
р. болг. м. бинт, бр. бінт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бинтувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бінт | білоруська |
бинт | болгарська |
бинт | македонська |
Bínde «пов’язка, бант» | нововерхньонімецька |
бинт | російська |
би́нда | ? |
пи́нда «стрічка»
результат видозміни форми би́нда «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
би́нда «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України