БИНДА — ЕТИМОЛОГІЯ

би́нда «стрічка»

п. binda «пов’язка», вл. binda «тс.»;
через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» є похідним від дієслова binden, спорідненого з дінд. bandh- «зв’язувати, зміцнювати», гр. πετσμα «зв’язка, мотузка» (з *bhendhsmn);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бинда «перев’язка, стьожка»
биндик «зв’язка стрічок»
бѣнда «тс.»

бинт

запозичено через російську мову з німецької;
нвн. Bínde «пов’язка, бант» – те саме, від якого походить і давніше запозичення би́нда;
р. болг. м. бинт, бр. бінт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бинтувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бінт білоруська
бинт болгарська
бинт македонська
Bínde «пов’язка, бант» нововерхньонімецька
бинт російська
би́нда ?

пи́нда «стрічка»

результат видозміни форми би́нда «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
би́нда «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України