БЕШКЕТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́шкет
остаточно не з’ясоване;
виводилось (Потебня РФВ І 264) від нвн. Beschíss «обман, хитрість», снн. beschiten «обдурювати», утворених за допомогою префікса bе- «об-» від основи дієслова scheißen (снн. schiten) «випорожнятися, бруднити», спорідненого з лит. skíesti «розбавляти, розділяти», лтс. šķidrs «хворий на понос», лат. scindere «розколювати»;
але можливість запозичення з нижньонімецьких говорів слова, відомого лише на східноукраїнській території, сумнівна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бешке́тник
бешке́тництво
бешкетува́ти
бе́шпет
бешпе́тити
«бруднити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
scindere «розколювати» | латинська |
šķidrs «хворий на понос» | латиська |
skíesti «розбавляти, розділяти» | литовська |
Beschíss «обман, хитрість» | нововерхньонімецька |
beschiten «обдурювати» | середньонижньонімецька |
bе- «об-» | ? |
schiten «випорожнятися, бруднити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України