БЕСКИДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́ске́д «крутизна, прірва, яруга; скеля, гора»

загальноприйнятого етимологічного пояснення не має;
частина дослідників (Perwolf AfSlPh 7, 625; Brückner 21 – 22) пов’язує з назвою фракійського племені βέσσοι «бесси», βίεσσοί «тс.» або з алб. (фрак.) bješkε«полонина, ряд високих гір» (Dobrowolski RS1 15, 177), але при цьому залишається нез’ясованим компонент -(к)ед;
з формального боку дещо переконливіша спроба пов’язати з снн. beschêt «відокремлення», нн. beschêt «границя», утвореним з префікса беі основи дієслова нвн. scheiden «відокремлювати», спорідненого з гот. skaidan, лит. skíesti, skáidyti, лтс. šķiest «тс.», šķiedet «ділитись на частини» (пор. [діл] «гірський хребет» або назву гірського хребта рум. Deal від сл. dělъ), а також двн. gaskeiti «вершина гори» (Schachmatov AfSlPh 33, 54; Соболевский РФВ 64, 101; Rozwadowski JP 2, 162–163; Sł prasł. І 217–218), але таке пояснення недостатньо підтримується історичними стосунками між слов’янами і германцями на відповідній території;
можливо, що назва є залишком іллір. *biz-kit-/biz-kēt- (‹*buz-) букв. «буковий ліс» (О. Н. Трубачев Названия рек Правобережной Украины 281; A. Mayer Die Sprache der alten Illyrier II 65, 190);
інші пояснення (розглянуті у Марусенко) обґрунтовані слабіше;
р. Бески́ды, др. Бескыдъ, п. [beskid] «гірський хребет, через який можна перейти; ліс на горі», Beskid, Beszkid, ст. Bieszczad, ч. [beskyd] «гірська сідловина; голий гірський хребет», [beskydy] «гори», Beskydy, слц. [beskyd, bezkyd] «гірський хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

беске́да «крутизна, прірва, яруга»
беске́ддя (зб.)
беске́дина
бе́ске́т «тс.»
беске́ття «тс.» (зб.)
Бескид (частина Карпат)
бе́ски́д
Бески́ди
бескидник «народний повстанець у Західному Прикарпатті» (заст.)
бески́дувати «пасти худобу в горах»
Беща́д
Беща́ди «тс.»
бєшке́т «тс.»«гори, гірський хребет»
биске́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bješkε «полонина, ряд високих гір» (фрак.)(Dobrowolski RS1 15, 177) албанська
skaidan готська
gaskeiti «вершина гори» давньоверхньонімецька
Бескыдъ давньоруська
*biz-kit-/biz-kēt- (‹*buz-) іллірійська
šķiest «тс.» латиська
skíesti литовська
beschêt «границя» нижньонімецька
scheiden «відокремлювати» нововерхньонімецька
beskid «гірський хребет, через який можна перейти; ліс на горі» польська
Бески́ды російська
beschêt «відокремлення» середньонижньонімецька
beskyd «гірський хребет» словацька
bezkyd «гірський хребет» словацька
beskydy «гори» українська
beskyd «гірська сідловина; голий гірський хребет» чеська
βέσσοι «бесси» ?
βίεσσοί «тс.» ?
-(к)ед ?
skáidyti ?
šķiedet «ділитись на частини» (пор. [діл] «гірський хребет» або назву гірського хребта рум. Deal від сл. dělъ) ?
Bieszczad ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України