БЕСКИДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятого етимологічного пояснення не має;

частина дослідників (Perwolf AfSlPh 7, 625; Brückner 21 – 22) пов’язує з назвою фракійського племені βέσσοι «бесси», βίεσσοί «тс.» або з алб. (фрак.) bješkε«полонина, ряд високих гір» (Dobrowolski RS1 15, 177), але при цьому залишається нез’ясованим компонент -(к)ед;

з формального боку дещо переконливіша спроба пов’язати з снн. beschêt «відокремлення», нн. beschêt «границя», утвореним з префікса беі основи дієслова нвн. scheiden «відокремлювати», спорідненого з гот. skaidan, лит. skíesti, skáidyti, лтс. šķiest «тс.», šķiedet «ділитись на частини» (пор. [діл] «гірський хребет» або назву гірського хребта рум. Deal від сл. dělъ), а також двн. gaskeiti «вершина гори» (Schachmatov AfSlPh 33, 54; Соболевский РФВ 64, 101; Rozwadowski JP 2, 162–163; Sł prasł. І 217–218), але таке пояснення недостатньо підтримується історичними стосунками між слов’янами і германцями на відповідній території;

можливо, що назва є залишком іллір. *biz-kit-/biz-kēt- (‹*buz-) букв. «буковий ліс» (О. Н. Трубачев Названия рек Правобережной Украины 281; A. Mayer Die Sprache der alten Illyrier II 65, 190);

інші пояснення (розглянуті у Марусенко) обґрунтовані слабіше;

р. Бески́ды, др. Бескыдъ, п. [beskid] «гірський хребет, через який можна перейти; ліс на горі», Beskid, Beszkid, ст. Bieszczad, ч. [beskyd] «гірська сідловина; голий гірський хребет», [beskydy] «гори», Beskydy, слц. [beskyd, bezkyd] «гірський хребет»;