БЕСКИДНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́ске́д «крутизна, прірва, яруга; скеля, гора»
загальноприйнятого етимологічного пояснення не має;
частина дослідників (Perwolf AfSlPh 7, 625; Brückner 21 – 22) пов’язує з назвою фракійського племені βέσσοι «бесси», βίεσσοί «тс.» або з алб. (фрак.) bješkε«полонина, ряд високих гір» (Dobrowolski RS1 15, 177), але при цьому залишається нез’ясованим компонент -(к)ед;
з формального боку дещо переконливіша спроба пов’язати з снн. beschêt «відокремлення», нн. beschêt «границя», утвореним з префікса беі основи дієслова нвн. scheiden «відокремлювати», спорідненого з гот. skaidan, лит. skíesti, skáidyti, лтс. šķiest «тс.», šķiedet «ділитись на частини» (пор. [діл] «гірський хребет» або назву гірського хребта рум. Deal від сл. dělъ), а також двн. gaskeiti «вершина гори» (Schachmatov AfSlPh 33, 54; Соболевский РФВ 64, 101; Rozwadowski JP 2, 162–163; Sł prasł. І 217–218), але таке пояснення недостатньо підтримується історичними стосунками між слов’янами і германцями на відповідній території;
можливо, що назва є залишком іллір. *biz-kit-/biz-kēt- (‹*buz-) букв. «буковий ліс» (О. Н. Трубачев Названия рек Правобережной Украины 281; A. Mayer Die Sprache der alten Illyrier II 65, 190);
інші пояснення (розглянуті у Марусенко) обґрунтовані слабіше;
р. Бески́ды, др. Бескыдъ, п. [beskid] «гірський хребет, через який можна перейти; ліс на горі», Beskid, Beszkid, ст. Bieszczad, ч. [beskyd] «гірська сідловина; голий гірський хребет», [beskydy] «гори», Beskydy, слц. [beskyd, bezkyd] «гірський хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
беске́да
«крутизна, прірва, яруга»
беске́ддя
(зб.)
беске́дина
бе́ске́т
«тс.»
беске́ття
«тс.»
(зб.)
Бескид
(частина Карпат)
бе́ски́д
Бески́ди
бескидник
«народний повстанець у Західному Прикарпатті»
(заст.)
бески́дувати
«пасти худобу в горах»
Беща́д
Беща́ди
«тс.»
бєшке́т
«тс.»«гори, гірський хребет»
биске́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bješkε «полонина, ряд високих гір» (фрак.)(Dobrowolski RS1 15, 177) | албанська |
skaidan | готська |
gaskeiti «вершина гори» | давньоверхньонімецька |
Бескыдъ | давньоруська |
*biz-kit-/biz-kēt- (‹*buz-) | іллірійська |
šķiest «тс.» | латиська |
skíesti | литовська |
beschêt «границя» | нижньонімецька |
scheiden «відокремлювати» | нововерхньонімецька |
beskid «гірський хребет, через який можна перейти; ліс на горі» | польська |
Бески́ды | російська |
beschêt «відокремлення» | середньонижньонімецька |
beskyd «гірський хребет» | словацька |
bezkyd «гірський хребет» | словацька |
beskydy «гори» | українська |
beskyd «гірська сідловина; голий гірський хребет» | чеська |
βέσσοι «бесси» | ? |
βίεσσοί «тс.» | ? |
-(к)ед | ? |
skáidyti | ? |
šķiedet «ділитись на частини» (пор. [діл] «гірський хребет» або назву гірського хребта рум. Deal від сл. dělъ) | ? |
Bieszczad | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України