БЕРЛИНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

берли́н «вид карети» (заст.)

запозичення з французької мови (принаймні, як назва екіпажа);
фр. berline «берлінська карета» походить від назви міста Berlin;
як назва судна могло бути вперше ужите в польській мові;
у цьому значенні пов’язується також (Горяев Доп. І 3; Richhardt 34) з п. berło (укр. бе́рло);
р. берли́н «старовинна карета», берли́на «тс.; вид судна», п. berlinka «тс.», ч. berlina «старовинний вид карети», слц. berlína, болг. берли́на, схв. берлина «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

берлíна
берли́на «вид річкового судна, баржі» (заст.)
берли́нка «тс.»
берлинъ («коляска называемая б.» XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берли́на болгарська
berło (укр. бе́рло) польська
berlinka «тс.» польська
берлина «тс.» сербохорватська
berlína словацька
берли́на «тс.; вид судна» українська
berline «берлінська карета» французька
berlina «старовинний вид карети» чеська
берли́н «старовинна карета» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України