БЕРКИЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

берки́ць (вигук на позначення раптового падіння)

звуконаслідувальні утворення, можливо, пов’язані з ч. brkati «спотикатися»;
друга частина вигуку може бути зіставлена з [кец, ке́цати] (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

берґи́ць
берки́цьнути
пеке́ць
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brkati «спотикатися» чеська
кец ?
ке́цати ?

гаргу́ц (вигук для передачі звуку від падіння чого-небудь великого)

звуконаслідувальне утворення, аналогічне до беркиць і под;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
беркиць ?
і ?

дрики́ць «вигук на позначення швидкого і несподіваного руху ногою чи падіння»

очевидно, результат контамінації слів дри́ґа́ти і берки́ць (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дри́ґа́ти ?
берки́ць ?

пеке́ць (вигук на позначення раптового падіння)

звуконаслідувальне утворення, очевидно, пов’язане з [пец] (вигук на позначення падіння), бр. [пэц] «тс.»;
може бути зіставлене також з берки́ць, ке́цати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

перепихи́цьнути «перекинутись»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пэц «тс.» білоруська
пец (вигук на позначення падіння) українська
берки́ць українська
ке́цати українська

переки́цнути «перекинутися»

«вихрест» Корз;
похідні утворення від [киц, кіц] (вигуки на позначення котіння) Ж, паралельних до кіть «тс.»;
очевидно, сюди ж належить і берки́ць*перекиць);
Фонетичні та словотвірні варіанти

переки́цнутися
перекіцну́тися «тс.»
пирике́ц (вигук на означення перекидання малої дитини під час гри)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киц (вигуки на позначення котіння) українська
кіц (вигуки на позначення котіння) українська
кіть «тс.» українська
берки́ць*перекиць) українська

хиць «хап»

звуконаслідувальне утворення, пор. берки́ць, пхиць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хицькова́ти «стрибати, скакати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берки́ць ?
пхиць ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України