БЕРЕЗНЯКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
бере́за (бот.)
псл. *bérža‹*berga «береза»;
споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;
утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);
первісне значення назви дерева – «світла, біла»;
зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;
менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;
припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhun «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;
р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берези́на́
«березняк; березові гілки»
бере́зина
«березове дерево; березовий ліс»
березі́вка
«зяблик, Fringilla coelebs L.»
(орн.)
бере́зі́вка
«березова настоянка»
березнева́muu
«покритий місцями березою»
бере́зни́к
березни́ця
«березник»
березня́к
«березовий сік»
березова́ті
«березові»
бере́зові
березовни́к
«березовий гай; вид узору на писанці»
бере́зто
«тс.»
березтя́нка
«березова земля; придатний для берези грунт»
бе́рест
«березова кора»
берестяни
«зроблений з бересту»
берестянка
«кошик або коробка з березової кори»
підбере́зник
підберезо́вець
«підберезник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| barâqu «тс.» | аккадська |
| клас | арабська |
| бяро́за | білоруська |
| бряз «з білими плямами» | болгарська |
| бреза́ | болгарська |
| baraq «блискати» (про грозу) | гебрайська |
| beorc | давньоанглійська |
| birihha | давньоверхньонімецька |
| bhūrjah «порода берези» | давньоіндійська |
| береза | давньоруська |
| *bherəg-/*bhrg- «береза» | індоєвропейська |
| *bheregh- «високий, піднесений» | індоєвропейська |
| fraxinus «ясен» | латинська |
| bẽcrzs | латиська |
| berzas | литовська |
| бреза | македонська |
| brjaza | нижньолужицька |
| Bírke «тс.» | нововерхньонімецька |
| Borke «кора» | нововерхньонімецька |
| breză | полабська |
| bгzоzа | польська |
| *bérža‹*berga «береза» | праслов’янська |
| *bergъ | праслов’янська |
| berse | прусська |
| берёза | російська |
| b-r-h | семітські |
| брёза | сербохорватська |
| breza | словацька |
| bréza | словенська |
| брѣза | старослов’янська |
| березу́на (кличка вівці) | українська |
| бе́рег | українська |
| вл | українська |
| brěza | українська |
| b-r-q | хамітські |
| břiza | чеська |
| bærz | ? |
| bærzæ | ? |
| *bhereg'- «блищати; світлий» | ? |
| iє.*bhereg- | ? |
| b-r-g: | ? |
| bariha «яснішає» | ? |
| barâhu «щось ясне» | ? |
| barâḥu «сонце» | ? |
| birqu «блискавка» | ? |
| b-r-q | ? |
| b-r-g «блискати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України