БЕРЕЖНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

берегти́

можливо, також схв. [bгȉćі] «славити, святкувати»;
псл. *bergti – споріднене з лит. [bìrginti] «берегти, заощаджувати», гот. baírgan «ховати», двн.bergan «тс.», borgen «убезпечити себе»;
іє. *bhergh- «ховати»;
припущення про запозичення з германських мов (Hirt РВгВ 23, 332; Moszyński KLS l 232) необґрунтоване;
р. бере́чь, бр. берагчы́, др. беречи, серб. ст. бpиjeћu, стсл. брѢшти п. bróg «оборіг», ч. Ibráh] i т. д;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бережи́ти
бережки́й
бережли́вий
бережни́й
беречи́
зберіга́ч «необережність»
обере́га «обережність»
обере́жка «попередження»
обере́жний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берагчы́ білоруська
baírgan «ховати» готська
беречи давньоруська
bìrginti «берегти, заощаджувати» литовська
*bergti праслов’янська
бере́чь російська
брѢшти п. bróg «оборіг» старослов’янська
Ibráh чеська
двн.bergan «тс.» ?
borgen «убезпечити себе» ?
*bhergh- «ховати» ?
бpиjeћu ?
бpиjeћu ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України