БЕНЬКАРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́нкарт «байстрюк»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. banchart (нвн. Bánkert, заст. Bankart «тс.») утворено на зразок імен на -hart (Gerhart, Reinhart) від іменника banc «лава»;
німецьке слово іронічно підкреслює факт позашлюбного зачаття дитини на твердій лаві (пор. н. hart «твердий») замість подружнього ложа;
бр. [бэнка́рт] «байстрюк», банка́рт «тс.», п. bękart «байстрюк, хлопчисько», ч. [panchart] «байстрюк», ст. pankhart, слц. [pankhart], нл. bańkart, схв. pankert «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бенкартъ
«байстрюк»«виродок»
(XVI ст.), (XVII ст.)
бе́нькарт
«шибеник, хлопчисько»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бэнка́рт «байстрюк» | білоруська |
| bańkart | нижньолужицька |
| bękart «байстрюк, хлопчисько» | польська |
| pankert «тс.» | сербохорватська |
| banchart утворено на зразок імен на -hart від іменника banc «лава» (нвн. Bánkert, заст. Bankart «тс.»)(Gerhart, Reinhart) | середньоверхньнімецька |
| pankhart | словацька |
| банка́рт «тс.» | українська |
| panchart «байстрюк» | чеська |
| pankhart | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України