БЕНТЕЖИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бенте́жити «хвилювати, турбувати; викликати замішання; [лаяти, соромити, ганьбити; зв’язувати О; вантажити О]»

походження остаточно не з’ясоване;
пов’язувалося з уг. bénitás «розслаблення, калічення, нівечення», bántás «образа, кривда, мучення» (Ткаченко УМШ 1959/2, 65);
можливо, пов’язане з [бенте́г] «послушник», тур. bende «раб, слуга»;
в такому разі первісне могло означати «поневолювати» (під час ворожих набігів);
бр. бянтэжыць «викликати замішання, лякати», слц. bendečit «лаятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бенте́жний
збендьо́житись «раптово збентежитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бянтэжыць «викликати замішання, лякати» білоруська
bendečit «лаятися» словацька
bende «раб, слуга» турецька
bénitás «розслаблення, калічення, нівечення» угорська
bántás «образа, кривда, мучення» ?
бенте́г «послушник» ?
означати «поневолювати» (під час ворожих набігів) ?

бендю́жити «ганьбити, зневажати»

очевидно, результат видозміни форми бенте́жити під впливом бендю́га́, бендю́х і, можливо, словацького дієслова bendečit «лаятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

збендю́жити «сильно угнівати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бенте́жити ?
бендю́га́ ?
бендю́х ?
bendečit «лаятися» ?

ванта́ж

зустрічається тільки в сучасній українській мові;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з р. аванта́ж «перевага, виграш», від фр. avantage «тс.» (Фасмер І 58) або виводиться від вата́га «банда розбійників; артіль» як результат вставлення н і уподібнення до бага́ж (Šerech ZfSlPh 23, 146–167);
можливий зв’язок з бенте́жити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ванта́га «вантаж»
ванта́жити
ванта́жник
ванту́жити
наванта́га
наванта́жник
наванта́жувальний
наванта́жувач
розванта́жний
розванта́жник
розванта́жувальний
розванта́жувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аванта́ж «перевага, виграш» російська
avantage «тс.» французька
вата́га «банда розбійників; артіль» ?
бага́ж ?
бенте́жити ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України