БЕНТЕЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бенте́жити «хвилювати, турбувати; викликати замішання; [лаяти, соромити, ганьбити; зв’язувати О; вантажити О]»
походження остаточно не з’ясоване;
пов’язувалося з уг. bénitás «розслаблення, калічення, нівечення», bántás «образа, кривда, мучення» (Ткаченко УМШ 1959/2, 65);
можливо, пов’язане з [бенте́г] «послушник», тур. bende «раб, слуга»;
в такому разі первісне могло означати «поневолювати» (під час ворожих набігів);
бр. бянтэжыць «викликати замішання, лякати», слц. bendečit «лаятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бенте́жний
збендьо́житись
«раптово збентежитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бянтэжыць «викликати замішання, лякати» | білоруська |
| bendečit «лаятися» | словацька |
| bende «раб, слуга» | турецька |
| bénitás «розслаблення, калічення, нівечення» | угорська |
| bántás «образа, кривда, мучення» | ? |
| бенте́г «послушник» | ? |
| означати «поневолювати» (під час ворожих набігів) | ? |
бендю́жити «ганьбити, зневажати»
очевидно, результат видозміни форми бенте́жити під впливом бендю́га́, бендю́х і, можливо, словацького дієслова bendečit «лаятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збендю́жити
«сильно угнівати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бенте́жити | ? |
| бендю́га́ | ? |
| бендю́х | ? |
| bendečit «лаятися» | ? |
ванта́ж
зустрічається тільки в сучасній українській мові;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з р. аванта́ж «перевага, виграш», від фр. avantage «тс.» (Фасмер І 58) або виводиться від вата́га «банда розбійників; артіль» як результат вставлення н і уподібнення до бага́ж (Šerech ZfSlPh 23, 146–167);
можливий зв’язок з бенте́жити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ванта́га
«вантаж»
ванта́жити
ванта́жник
ванту́жити
наванта́га
наванта́жник
наванта́жувальний
наванта́жувач
розванта́жний
розванта́жник
розванта́жувальний
розванта́жувач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аванта́ж «перевага, виграш» | російська |
| avantage «тс.» | французька |
| вата́га «банда розбійників; артіль» | ? |
| бага́ж | ? |
| бенте́жити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України