БЕНТЕГ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з турецької мови;

тур. bendé «раб, слуга», як і чаг. бенде, тат. мäндä «тс.», походить від перс. bende «тс.», пов’язаного з дперс. ba(n)daka«тс.»;

походження остаточно не з’ясоване;

пов’язувалося з уг. bénitás «розслаблення, калічення, нівечення», bántás «образа, кривда, мучення» (Ткаченко УМШ 1959/2, 65);

можливо, пов’язане з [бенте́г] «послушник», тур. bende «раб, слуга»;

в такому разі первісне могло означати «поневолювати» (під час ворожих набігів);

бр. бянтэжыць «викликати замішання, лякати», слц. bendečit «лаятися»;