БЕНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

хаб «старий кінь»

псл. xabъjь «слабий, поганий» є похідним від дієслова xabati «псувати, бруднити» з іє. *ksābhō;
вважається спорідненим з лит. skõbti «скребти, вирізати, довбити» (Brückner 175; Фасмер IV 214; Иллич-Свитыч ВЯ 1961/4, 94; ЭССЯ 8, 7–8) і skîbti «киснути» (Sławski I 58), зближувалося з гр. ϰωφός «глухий» (Младенов 664; Machek ESJČ 194), з вірм. xabel «обманювати» (Lewy KZ 52, 310), з дінд. kṣápate «умертвляти плоть» (Machek Slavia 16, 175);
псл. xabiti зводилося також до іє. *khō˘bh- «різати, рубати», пор. ч. cháb «гілка з листям; прут», chabí «гілля» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 137–139);
для цсл. хабити сѧ припускалося запозичення з гот. haban (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485);
п. chabeta «шкапа», [chaba, chabas] «тс.», chaby «кості; кістки, що випинаються з-під шкіри», ч. chabý «слабий, немічний, поганий», chabota «слабість, неміч», chabiti «ослабляти», слц. chabý «слабий», болг. хабя́ «псую», схв. ха̏бен «поганий», слн. hábiti «пошкоджувати», цсл. хабити «жувати; гноїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ха́ба «шкапа»
хабе́та «тс.»
хаби́на «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хабя́ «псую» болгарська
xabel «обманювати» вірменська
haban готська
ϰωφός «глухий» грецька
kṣápate «умертвляти плоть» давньоіндійська
*ksābhō індоєвропейська
*khō˘bh- «різати, рубати» індоєвропейська
skõbti «скребти, вирізати, довбити» литовська
chabeta «шкапа» польська
xabъjь є похідним від дієслова xabati «слабий, поганий»«псувати, бруднити» праслов’янська
xabiti праслов’янська
бен «поганий» сербохорватська
chabý «слабий» словацька
hábiti «пошкоджувати» словенська
chaba «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» українська
chabas «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» українська
chaby «тс.»«кості; кістки, що випинаються з-під шкіри» українська
хабити церковнослов’янська
хабити «жувати; гноїти» церковнослов’янська
cháb «гілка з листям; прут» чеська
chabý «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» чеська
chabota «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» чеська
chabiti «слабий, немічний, поганий»«слабість, неміч»«ослабляти» чеська
skîbti «киснути» ?
cháb «гілка з листям; прут» ?
chabí «гілля» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України