БЕНДЮХ — ЕТИМОЛОГІЯ

чеські форми [beňďúr, bandur, pandur] і т. д. пов’язуються з ісп. pandero «військовий барабан»;

з інших мов найближче стоять уг. bendö «пузо» і лтс. penderis «шлунок, пузо», обидва без певної етимології;

можливо, результат контамінації бе́мбух (ба́мбу́х) і ке́ндюх;

походження неясне;

можливо, сюди ж укр. [ба́ндури] «нутрощі», ч. bandur «пузо», pandur «тс.»;

р. [пендюх] «пузо», п. [bandzioch], ч. [beňďúr, baňďoch] «тс.»;

неясне;

можливо, пов’язане з [бе́ндю́х] «пузо; низька пузата людина» Па, [бендю́г] «шлунок» ВеУг;

очевидно, результат видозміни форми бенте́жити під впливом бендю́га́, бендю́х і, можливо, словацького дієслова bendečit «лаятися»;

очевидно, результат контамінації слів [бендю́х] «пузо» і [вантюх] «живіт; лантух, мішок»;

похідне утворення від *пентюх, що, як і р. болг. пе́нтюх «тюхтій, телепень», бр. [пенцю́х] «оцупок; товстун», загальноприйнятої етимології не має;

пов’язувалося з пень (Matze-nauer LF 12, 331; Преобр. ІІ 36);

роз-глядалось як афективне утворення від імені Пантелій (Чернышев RSl 13, 157);

зіставлялося з укр. [бендю́х] «пузо» (Bonkalo AfSlPh 36, 467);

р. [пентюхова́тый];