БЕНД — ЕТИМОЛОГІЯ
бенте́г «послушник»
очевидно, запозичення з турецької мови;
тур. bendé «раб, слуга», як і чаг. бенде, тат. мäндä «тс.», походить від перс. bende «тс.», пов’язаного з дперс. ba(n)daka«тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ba(n)daka «тс.» | давньоперська |
| bende «тс.» | перська |
| мäндä «тс.» | татарська |
| bendé «раб, слуга» | турецька |
| бенде | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України