БЕЛЬМЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
бельме́с (у виразі ні б. не знати «нічого не знати»)
запозичення з турецької мови;
тур. bilmez «незнаючий, невіглас» споріднене з каз. кирг. ног. бильбес «він не знає, невіглас»;
р. [бельме́с] «бельбас, дурень», п. [ani belmesa, ani belmeza, ani bilmeza];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бильбес «він не знає, невіглас» | казахська |
| бильбес «він не знає, невіглас» | киргизька |
| бильбес «він не знає, невіглас» | ногайська |
| ani belmesa | польська |
| ani belmeza | польська |
| ani bilmeza | польська |
| бельме́с «бельбас, дурень» | російська |
| bilmez «незнаючий, невіглас» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України